Зміст:
- Базові підручники польської мови для початківців - 24 Березня 2024
- Карлсон польською мовою, розділ 8, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
- Карлсон польською мовою, розділ 7, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
Останнє оновлення 28 Березня 2023
Чи замислювалися ви, читаючи слова cudzoziemiec і obcokrajowiec, яка між ними різниця? Перше слово, факт, частіше вам траплялося в різного роду документах, величезну кількість котрих доводиться заповнювати і заповнювати на усілякі там карти побиту. Друге — більшою мірою у підручниках. Корені цих слів — польські прикметники: cudzy & obcy. У цій статті я хочу роз’яснити, у чому принципова відмінність цих двох слів.
Cudzoziemiec & obcokrajowiec
Cudzoziemiec — перекладаємо як чужоземець, чужинець. Тому що ziemia — земля, а cudzy тоді виходить, що чужий.
Obcokrajowiec — перекладаємо як іноземець. Тому що kraj — це країна=земля, а obcy тоді — інший, інакший.
Ось, здавалося, і вся різниця. Але ж у назві статті стоять не ці два іменники, а прикметники cudzy і obcy, а це означає, що саме в них причаїлася така собі проблема, з якою ми і спробуємо розібратися.
Читайте також: Польські займенники: tyle & ile
Cudzy & obcy
Виберіть правильний варіант в цих реченнях:
- To są twoje książki czy obce / cudze?
- Mój brat wyjechał do cudzego / obcego kraju i czuł się tam bardzo obco / cudzo.
- Krystyna zna pięć języków obcych / cudzych.
- Nie wolno kopiować obcych / cudzych tekstów.
- Ten obcy / cudzy człowiek prosił mnie o pieniądze.
- Nie można dotykać obcych / cudzych rzeczy.
Якщо у вас виникли труднощі з виконанням цього завдання, раджу продовжити читання статті 🙂
Якщо почитати визначення у Вікіпедії (cudzy, obcy), то вони схожі та посилаються один на одного. Це цілком взаємозамінні синоніми. Але один поляк сказав, що „cudzy” język nie jest moim ojczystym językiem, a więc jest dla mnie językiem „obcym”. А значить, треба розбиратися далі.
Існують вислови, які не вживаються інакше, окрім як у тому вигляді, в якому ми їх знаємо, якщо маємо це на увазі. Наприклад, język obcy. Ми ж з вами знаємо його тільки в такому вигляді, більш ні в якому (хоча cudzy język теж може бути, але цього немає в підручниках — раз, і ніхто не запитує — Ile języków cudzych znasz? — два). Все тому, що в поширеному і найпрямішому значенні «іноземної мови» ніяк інакше і не скажеш.
Крім того, слово obcy може виступати не тільки у ролі прикметника, але і іменника. Давайте все ж кілька визначень розглянемо, бо якось аж незручно 🙂
Cudzy & obcy: яка між ними різниця?
Obcy
Прикметник obcy
- той, що не відноситься до якогось кола;
- такий, про котрого мало відомо;
- той, що не підходить у даному місці;
- хтось, хто знаходиться в оточенні людей, які його не знають.
Іменник obcy
- той, що не належить даній групі;
- прибулець, іншопланетянин (фільм «Чужий» у польському прокаті — «Obcy»);
- людина з невідомих нам місць.
Cudzy
Прикметник cudzy
- той, що належить комусь іншому;
- чужоземний.
Важливо! Антоніми: свій, власний.
Якщо проаналізувати все вищенаписане, то можна зробити висновок, що в деяких ситуаціях все ж належить ці прикметники якось розмежувати. В такому випадку, прикметник cudzy вказує на належність і означає в оригіналі, що щось — не моє, чиєсь, попросту — чуже. А прикметник obcy показує, що те, про що йде мова, мені незнайоме. Тобто воно, звісно, не моє, але не обов’язково належить комусь, я цього просто не знаю.
Тому у реченні №1 краще було би обрати cudzy:
- To są twoje książki czy cudze? (мається на увазі: не твої книжки). — Це твої книги чи чужі?
У реченні №2 підходить і те, і інше, якщо говорити про країну (і країна невідома, і країна чужа мені: і „obcy kraj”, і „cudzy kraj”), але в конці тільки «czuł się tam bardzo obco», тобто якось невпевнено, як сам не свій:
- Mój brat wyjechał do cudzego (obcego) kraju i czuł się tam bardzo obco. — Мій брат виїхав до чужої (іншої) країни і чує себе там ніяково (=не в своїй тарілці).
У реченні №3 — звісно ж, język obcy, оскільки навіть не тільки у польській мові цей вислів є сталим:
- Krystyna zna pięć języków obcych. – Кристина знає п’ять іноземних мов.
У реченні №4 підходять, скоріше, обидві форми (хоча логічніша і розповсюдженіша друга, з cudzy, і якщо говорити про авторські права, теж):
- Nie wolno kopiować obcych tekstów. (тих, котрі мені невідомі). — Не можна копіювати незрозумілі тексти.
- Nie wolno kopiować cudzych tekstów. . (не своїх, а чужих текстів). — Не можна копіювати чужі тексти..
У реченні №5 — якщо стверджувати, що cudzy має вказувати на належність до чогось або когось, то краще сказати про «obcego człowieka», тобто про незнайомого:
- Ten obcy człowiek prosił mnie o pieniądze. – Цей невідомий чоловік просив у мене грошей.
До речі, якщо викинути слово «człowiek», то вийде якраз те значення obcy, де воно (слово тобто) виступає в ролі іменника:
- Ten obcy prosił mnie o pieniądze. – Цей невідомий (=незнайомець) просив у мене грошей.
У реченні №6 в теорії теж два підходять, але на практиці ми завжди маємо на увазі чужі речі, а не незнайомі:
- Nie można dotykać cudzych rzeczy. – Не можна чіпати чужі речі.
Сподіваюся, тема вам сподобалася і ви вже краще розумієте значення цих прикметників. Підкидайте в коментарях теми, які вас турбують (як ви зрозуміли, сьогодні мене турбували cudze і obce słowa 🙂).
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂
Як ще підтримати блог ProPolski
