- Дієслова-пастки у польській мові - 2 Грудня 2024
- Свен Нордквіст “Різдво у Петсона” польською мовою, читання - 1 Грудня 2024
- Лексика теми «Школа» польською мовою - 22 Листопада 2024
Останнє оновлення 28 Травня 2024
Сьогодні я вирішила поспілкуватися з Анею, з якою ми вже кілька років тому готувалися до співбесіди на Карту Поляка, точніше, готувалися з мовного боку, історію та загальні питання Аня готувала самостійно. Аня зараз живе у Варшаві, працює, але її шлях до Польщі виявився не таким вже простим, як зазвичай уявляється, коли думаєш про тих, хто має Карту Поляка. Про переїзд, причини переїзду, зміну спеціальності, про посередників та необхідність вчити мову — в Бесіді №2.
Читайте також: Бесіда №1 з Владою Корніловою «Мій ProPolski досвід»
Бесіда №2 «Про посередників та необхідність вчити мову»
Катя: Аня, ми з тобою знайомі з індивідуальних занять польською мовою. Готували мову для співбесіди на Карту Поляка, я правильно пам’ятаю?
Аня: Так, все вірно.
К: Нагадай, будь ласка, в якому році це було? 2013 чи 2014?
А: У 2014 році, я якраз була у випускному класі.
К: Ти отримала Карту Поляка, і як після цього змінилося твоє життя? Ти поїхала до Польщі навчатися після закінчення школи?
А: Співбесіда на Карту Поляка була в кінці червня, саму карту видали на початку грудня. За цей час я вступила до українського ВНЗ, і поїздка до Польщі відклалася (як виявилося, на довгі 4 роки).
К: А варіанту їхати на навчання без Карти Поляка не було?
А: На той момент я вступила на медичний факультет і хотіла спробувати себе в цій галузі… але думки про Польщу завжди були зі мною 🙂 Через рік я вступила на іншу спеціальність.
К: А після отримання Карти Поляка? Або з медичною галуззю це було б нереально?
А: Реально все, не було впевненості, що медицина — це те, з чим хотілося б пов’язати життя… для мене була складність визначитися з професією.
К: О, це теж цікаво — питання з профорієнтацією. Адже дійсно не всі знають, чим хочуть займатися після школи. А система (і батьки) така, що «одразу потрібно вступати, не гаяти час» і т.д. Зараз, через 5 років, вважаєш, що це було правильним рішенням — пробувати, і пробувати в Україні?
А: Було багато неправильних рішень, і якби можна було повернутися в минуле, то деякі факти підправила б із задоволенням. Змінювати навчальний заклад, змінювати напрямок навчання — вважаю правильним рішенням, тому що людина повинна займатися тим, що їй подобається, а не людям, які її оточують. Не знаю, яка якість навчання в Польщі, але в Україні залишає бажати кращого…і пробувати і пробувати в Україні, мабуть, не має ніякого сенсу.
К: Так, а ось тепер перейдемо до того, чого я ніяк не очікувала прочитати у твоїй відповіді — ти не навчалася в Польщі! І чому мені здавалося, що все-таки навчалася? 🙂 Чому ні? Друга спеціальність виявилася «тією самою», і вирішила закінчити?
А: Так, спеціальність виявилася непоганою, в ході навчання знайшла «себе», що дійсно подобається, що мені цікаво. Думаю, що в польському виші ще буде можливість повчитися на магістратурі.
К: Є такий план? 🙂
А: Не виключаю цей варіант.
К: Думаю, тобі б сподобалося. Добре, розкажи, як ти все ж опинилася в Польщі?
А: Вийшло якось само собою, вибрали з чоловіком місто (обов’язковим критерієм була наявність доступної мовної школи), зібрали валізи і поїхали. Приїхали до Варшави, хоча спочатку це місто і не розглядали. Звичайно, не можна сказати, що це було спонтанне рішення, все було заздалегідь сплановано.
К: Дійсно, а чому саме Варшава? Доступних мовних шкіл, мені здається, вже повно в кожному місті 😉
А: Шкіл дуже багато, тут ти абсолютно права. Вийшло так, що приїхали саме до Варшави, знайшли кілька шкіл, які підходили за фінансами і мали хороші відгуки.
К: А як приїхали? Зібрали валізи і приїхали? Який був план?
А: Відкрили візи, купили квитки, зібрали речі. Ще в Україні почали займатися питанням житла, знайшли жінку, яка не безкоштовно допомагала новоприбулим знайти житло (про це ми, звичайно, пошкодували з часом), але на той момент був страх, що не вистачить нашої польської, щоб домовитися про все з поляками, але це була лише невпевненість у собі.. і як виявилося, поляк, у якого ми знімаємо квартиру, вільно говорить російською.
К: А які візи відкрили? У чоловіка теж Карта Поляка?
А: У мене за Картою Поляка, у чоловіка за моєю Картою Поляка.
К: Це було рішення поїхати на заробітки? Переїхати?
А: Переїхати.
К: Ось, дісталася до суті. Потрібно було раніше задати це питання. 😉 Можеш сказати, що вас змусило чи надихнуло на переїзд?
А: Здається, що тут більше перспектив, більше можливостей, вищий рівень життя, а найголовніше — тут немає війни.
К: Погоджуюся. Добре. У вас були якісь плани на роботу, чи спочатку хотіли розглянутися?
А: В принципі були готові до всього. Розглядали варіанти роботи в магазині (типу викладки товару), але вирішили, що будемо шукати щось ще… основним ресурсом для пошуку роботи у нас був сайт flagma.pl, але на ділі цих ресурсів виявилося набагато більше… в загальному, потрапили ми в агентство з працевлаштування, на перший час все влаштовувало, була можливість підібрати курси під наш графік… та й сама робота була легкою.
К: А потім щось пішло не так? Це було агентство польське чи українські посередники?
А: Робота хоч і офісна за графіком, але вечорами і на вихідних все одно потрібно спілкуватися з людьми, до того ж ніхто не говорив правди, що там дійсно на тих вакансіях, і виходить, що ми були дезінформовані, і люди відповідно теж… одного разу нам сказали «Ви або за фірму, або за людей»… але чим більше тут працюю, тим більше «за людей», хоча дуже часто вони теж «не подарунок». Фірма зареєстрована в Польщі, але власник українець.
К: Тобто, як я зрозуміла, це була фірма посередник з працевлаштування?
А: Яка шукає працівників і оформляє на себе, а працюють вони відповідно на обраній вакансії…
К: Зарплату виплачувала ваша фірма, так? І домовлялася з роботодавцями напряму, «постачаючи» працівників, вірно? І роботодавець платив вашій фірмі за цього працівника вже зовсім іншу суму. Чи не так?
А: Вони позиціонують себе як польське агентство з працевлаштування. А як це все працює, не знаю, і якщо чесно, навіть не хочу вникати… Посередниками зазвичай називають українські агентства або рекрутерів-фрілансерів. Ну а за логікою, так, ця фірма була посередником між прямим роботодавцем і працівником.
К: На жаль, фірми-посередники можуть бути як українськими, так і польськими… Що тобі не сподобалося в роботі на цю фірму? Ви обидва там були працевлаштовані?
А: В принципі, що не подобалося, писала вище. Ну, я так розумію, що поляки влаштовуються тільки напряму… А польські та україно-польські для «наших» працівників.
К: Ось з чим я борюся, так це з невпевненістю в тому, що самостійно можна знайти роботу. Все можна — було б знання польської мови і спеціальність. Хоча й для різноробочих повно безпосередніх вакансій.
А: Так, зі знанням мови все можна реалізувати, той, хто шукає, завжди знаходить…
К: Щодо того, що тобі не подобалося — ти писала, що ви були дезінформовані, начебто більше нічого. В чому полягала дезінформація?
А: У тому, що ми не знаємо правди, що там насправді за робота і умови.
К: Тобто, вам давали якийсь шаблон, що розповідати претендентам?
А: Можна й так сказати.
К: Невесело. І в підсумку часто виявлялося зовсім не те?
А: Ні, саме робота, рід діяльності той, але ми знали тільки прикрашений варіант, найпростіші процеси… а все інше дізнавалися від людей… Та й купа інших нюансів, про які просто не хочеться говорити. Але в будь-якому випадку, ми отримали якийсь досвід, стало простіше спілкуватися з незнайомими людьми.
К: Ви вже пішли з цієї роботи? Що будете шукати далі?
А: Спочатку відпустка, а потім все з чистого аркуша почнемо, будемо інтегруватися в польське суспільство, шукати роботу за спеціальністю, а про те, що вдасться знайти, зможу поділитися через якийсь час.
К: А яка у тебе спеціальність? Все ще залишитеся у Варшаві?
А: За спеціальністю технолог харчового виробництва. Поки так, у Варшаві.
К: До речі, про інтеграцію — правда, що україно- та російськомовне середовище (у вашому випадку — на роботі) заважає краще розмовляти, адаптуватися…?
А: Не те що заважає, а взагалі в принципі зводить до нуля шанси мовної адаптації.
К: 🙂 Зрозуміло. Дякую! Щодо технолога харчового виробництва — цікаве збіг, але у мене є знайома, яка закінчила аналогічну спеціальність, пробувала свої сили в Польщі на зовсім незрозумілій роботі, їй не сподобалося, і вона повернулася в Україну, але сидить, так як роботи за спеціальністю немає. І теж, до речі, говорила, що їй дуже її спеціальність подобається. Щоб ти робила на її місці?
А: На її місці пробувала б шукати інші варіанти в Польщі. Як оцінюю зараз свою ситуацію, то без досвіду малоймовірно вдасться одразу знайти щось варте, але з чогось у будь-якому випадку потрібно починати.
К: У цьому-то і вся проблема, вона вже спробувала, здається, і повернулася. Мабуть, і правда — її справа.
А: Так, кожен робить свій вибір. 🙂
К: Добре, скажи, які ти зробила для себе висновки після проведеного часу в Польщі? Що тобі відкрилося нового? Що б ти точно не робила, якби могла почати все заново? А що, навпаки, виправдалося?
А: Головний висновок: остерігайся «наших», роботу при володінні польською хоча б на комунікативному рівні можна знайти і у поляків напряму. Якби можна було повернути час, то я б багато чого змінила, але, на жаль, так не можна. Якщо говорити в цілому, то задоволена тим, що приїхала до Польщі.
К: Велике тобі спасибі! Добре закінчувати на позитивній ноті.
Вийшло трохи сумбурно, але я тільки вчуся, мені дуже цікаво дізнаватися історії інших. Адже на чужому досвіді вчитися — мудро!
До нових розмов і нових історій!
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂
Як ще підтримати блог ProPolski
