Зміст:
- Базові підручники польської мови для початківців - 24 Березня 2024
- Карлсон польською мовою, розділ 8, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
- Карлсон польською мовою, розділ 7, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
Останнє оновлення 7 Грудня 2023
Якщо ви вивчаєте польську мову, рекомендую звертати увагу також на польські традиції. І Різдво – це одне з найпоказовіших свят для цього. Сьогодні я хочу розглянути ближче польський Святвечір – час магії та справжньої польської кухні. Щоб поєднати приємне з корисним, пропоную читати методом Іллі Франка.
Польський Святвечір
Wigilia (łac. czuwanie, straż) którą znamy, wywodzi się z pierwszych wieków chrześcijaństwa (Святвечір (лат. неспання, охорона), який ми знаємо, походить з перших століть християнства).
Już w Starym Testamencie były wzmianki o wigiliach, które poprzedzały dni świąteczne, wolne od pracy (вже в Старому Заповіті були перші згадки про вечорниці, що передували святковим дням, вільними від праці). W oczekiwaniu na uroczystości, wierni pościli i modlili się wspólnie, czuwając całą noc (в очікуванні церемонії віряни постились і молилися разом, не йдучи спати цілу ніч).
Do tradycji polskiej Wigilia weszła na stałe w XVIII wieku, jako wieczór wigilijny, poprzedzający Boże Narodzenie, stając się najbardziej uroczystym wieczorem roku (в польську традицію Святвечір ввійшов на постійній основі в XVIII столітті, як вечір перед Різдвом, ставши найбільш урочистим вечором року). Wigilia jest dniem przebaczenia, zgody і любові (Святвечір – це день прощення, згоди і любові).
Najważniejszą chwilą jest wieczerza, o charakterze ścisłe rodzinnym, którą nazwano również wigilią, a także wilią, kutią i nawiązuje do Ostatniej Wieczerzy (найважливішим моментом є вечеря, строго родинного характеру, яку також називають Святвечором ([вігілією]), [вілією] (застаріла назва wigilii), кутією, і посилається на Останню/Тайну Вечерю).
Читайте також: Coraz bliżej Święta або як зустрічають Різдво у Польщі
Symbolika nakrytego stołu nawiązuje do narodzin Jezusa (символіка накритого столу посилається на народження Ісуса). Biały obrus i sianko pod nim mają przypominać o pieluszkach i dzieciątku ułożonym na sianie w żłobku ubogiej stajenki (біла скатертина і сіно під нею мають нагадувати про підгузки і маля, покладеного на сіно в яслах бідної стайні).
W Polsce na tę wieczerzę podaje się potrawy postne, dary wód, pól, lasów i ogrodów (в Польщі на цю вечерю подають постні страви, дари води, полів, лісів і садів). Na pamiątkę betlejemskiej gwiazdy, prowadzącej trzech mędrców, wigilia rozpoczyna się wspólną modlitwą z chwilą rozbłysku pierwszej gwiazdy (на пам’ять про вифлеємську зірку, яка вела трьох мудреців, Святвечір починається спільною молитвою з моменту спалаху=появи першої зірки). Kulminacyjnym momentem jest chwila łamania się opłatkiem, rozpoczynająca wieczerzę (кульмінаційним моментом є мить ламання облатки, починаюча вечерю).
Читайте також: Казка “Різдвяне диво” польською з перекладом українською
Zestawy potraw są różne, w zależności od regionu, ale składają się na nie zawsze ryby, które dla chrześcijan od zawsze były symbolem chrztu, zmartwychwstania i nieśmiertelności, grzyby, mak, miód, orzechy, warzywa i owoce (набори страв різноманітні, залежно від регіону, але завжди складаються /з різних видів/ риби, яка для християн завжди була символом хрещення, воскресіння і бессмертя, гриби, мак, мед, горіхи, овочі та фрукти).
Kolację wigilijną kończą wspólnie śpiewane i grane kolędy i wyjście na Pasterkę (вечерю на Святвечір завершують разом заспівані та виконані колядки і вихід на Різдвяну месу=службу).
Zwyczaje wigilijne / Звичаї в Святвечір
Aniołek / Янголятко
W niektórych regionach Polski w okresie świątecznym prezenty przynosi nie Mikołaj, lecz Aniołek. Postać Anioła zdobi też często czubek choinki (в деяких регіонах Польщі в святковий період подарунки приносить не Миколай, а Янголятко. Персонаж Янгола часто також прикрашає вершину ялинки). Anioł jest także postacią w jasełkach i szopkach (янгол також є фігурою в різдвяних вертепах і вертепних композиціях).
Jemioła / Омела
Powieszona nad drzwiami, zapewnia pokój, miłość i szczęście domowi (повішена над дверима, забезпечує мир, любов і щастя вдома). Z Anglii przywędrował zwyczaj całowania się pod jemiołą, co mężczyźnie zapewnić miało płodność, bo roślina ta uważana była za afrodyzjak o magicznych właściwościach (з Англії прибула звичка цілуватися під омелою, що чоловікові мало забезпечити плодючість, бо ця рослина вважалася афродизіаком з магічними властивостями).
Jasełka, czyli szopka / “Різдвяний вертеп” або “вертепна композиція”
Budowę pierwszej szopki przypisuje się św. Franciszkowi z Asyżu, który jakoby miał ją ustawić na leśnej polanie (будівництво першої вертепної композиції приписується святому Франциску Асизькому, який, як вважають, встановив її на лісовій поляні). Szopka zawierała figury bohaterów wigilijnych a towarzyszyły im żywe zwierzęta (вертепна композиція містила фігури персонажів кануну Різдва, а супроводжували їх живі тварини). Przedsięwzięcie znalazło naśladowców i dało początek nowemu zwyczajowi (проект знайшов наслідувачів і дав початок новій традиції). Rozpowszechniły go zakony franciszkańskie (його поширили францисканські ордени). Na wzór pierwszej szopki powstawały kolejne, urozmaicane coraz liczniejszymi figurami, często ruchomymi (за зразком першої вертепної композиції виникали наступні, різноманітні=доповнені все більш численними фігурами, часто рухомими). W XIX wieku w Polsce znane już byty szopki z tysiącami ruchomych figur (у XIX столітті в Польщі вже були відомі вертепні композиції з тисячами рухомих фігур). Przedstawiały sceny z narodzin Jezusa, w okresie późniejszym wzbogacano nowymi postaciami i scenami (вони зображували сцени з народження Ісуса, в подальшому збагачувалися новими персонажами і сценами). Szopkę, czyli Jasełka z czasem ożywiono kukiełkami, potem ludźmi, pieśnią i muzyką, przekształcając ją widowisko (вертепну композицію, тобто, Різдвяний вертеп, з часом оживили маріонетками, потім людьми, піснею і музикою, перетворивши на видовище).
Kolędnicy / Колядники
W wielu regionach swą wędrówkę po domach rozpoczynali już w trzecim tygodniu Adwentu kolędnicy (у багатьох регіонах свою подорож по домах розпочинали вже на третьому тижні Адвенту колядники). Byli to przeważnie dorośli ludzie, za drobne i dobrowolne datki przedstawiający schematyczne widowiska, wzbogacane pieśniami (це були в основному дорослі люди, за невеликі і добровільні пожертви представляючі схематичні вистави, збагачені піснями). Najciekawsze przedstawienia organizowali kolędnicy “z Herodem” i od tych przedstawień nazwano ich Herodami (найцікавіші вистави організовували колядники “з Іродом”, і через ці вистави їх і називали Іродами). Postaciami scenariuszy zwykle bywali Herod, Żyd, żołnierz, śmierć, diabeł i dziad, odgrywający scenę śmierci Heroda i zesłania go na męki piekielne za rzeź niewiniątek (персонажами сценаріїв, як правило, були Ірод, Єврей, солдат, смерть, диявол і дід, що відтворювали сцену смерті Ірода і заслання його на пекельні муки за різанину невинних малят). Inne grupy chodziły z gwiazdą, turoniem, kozą (інші групи ходили зі зіркою, туронем (ряженим биком), козою).
Liczba osób / Кількість людей
Jednym z bardzo przestrzeganych zwyczajów była liczba osób przy wigilijnym stole (одним із дуже дотримуваних звичаїв була кількість людей за столом в канун Різдва). Trzynastym biesiadnikiem Ostatniej Wieczerzy był Judasz Iskariota, unikano więc zwłaszcza liczby 13, traktując ją jako feralną і пророчить негоду (тринадцятим учасником Таїнства Вечері був Юда Іскаріот, тому особливо уникався номер 13, вважаючи його за нещасливий і знак, передвіщаючий нещастя). Zwyczaj nakazywał, by do wigilijnego stołu zasiadała parzystа liczba osób (звичай вимагав, щоб до столу в сочельник сідали парна кількість людей).
Puste miejsce / Пусте місце
Według tradycji przy wigilijnym stole zostawia się zawsze wolne miejsce i puste nakrycie (згідно з традицією за різдвяним столом завжди залишають вільне місце і порожній набір посуду). W dawnych czasach wierzono, że miejsce to zajmować będą dusze bliskich, którzy już odeszli, a w tę jedną noc wolno im przyjść w odwiedziny (у давнину вірили, що це місце займатимуть душі близьких, які вже пішли, а цієї однієї ночі їм дозволено приходити в гості). Stąd także nie sprzątano po kolacji, zostawiając do rana zastawiony stół (тому також не прибирали після вечері, залишаючи до ранку накритий стіл). Dziś wolne miejsce i nakrycie czeka na zbłąkanego wędrowca, który w ten wieczór będzie traktowany jak członek rodziny (сьогодні вільне місце і порожній набір чекає на заблуканого мандрівника, який в цей вечір буде розглядатися як член родини).
Wigilijne potrawy / Різдвяні страви
W zależności od regionu i stanu majątkowego liczba ich zmieniała się (залежно від регіону і статку, їхня кількість змінювалася). U magnatów i w bogatych dworach potraw było dwanaście, przy czym wszystkie podane rodzaje ryb liczone były jako jedna potrawa (у магнатів і в багатих дворах страв було дванадцять, при цьому всі подані види риб вважалися однією стравою). W dworkach szlacheckich liczba wahała się od siedmiu do dziewięciu (в дворянських оселях число коливалося від семи до дев’яти). W chłopskich chatach była skromniejsza (в селянських хижах вона була скромнішою). Liczby 7, 9, 12 miały swoją symbolikę — siedem dni tygodnia, dziewięć anielskich chórów, dwunastu apostołów (числа 7, 9, 12 мали свою символіку— сім днів тижня, дев’ять ангельських хорів, дванадцять апостолів). Pilnowano też w miarę możliwości zasiadania wg starszeństwa, by w tej kolejności odchodzić ze świata (також слідкували за можливістю, щоб сидіти за старістю, щоб в цьому порядку виходити із світу). Na stole nie mogło zabraknąć potraw z maku zapewniających dostatek tak liczny, jak ziarna w makowce (на столі не могло бракувати страв з маку, які забезпечували такий хороший достаток, як зерна в маківці). Nieodzowne były też orzechy, symbol urodzaju і любові (неодмінні були також горішки, символ врожаю і любові).
Читайте також: 12 традиційних польських страв на Різдво
Zwierzęta / Тварини
Nocy wigilijnej przypisywano zawsze magiczne właściwości (ночі напередодні Різдва завжди приписували магічні властивості).Wierzono, ze na te jedna noc w roku zwierzęta otrzymują duszę i dar mowy by moc w pełni cieszyć się z misterium narodzin Jezusa (вірили, що на цю одну ніч на рік тварини отримують душу і дар мови, щоб повністю насолоджуватися таємницею народження Ісуса). Dlatego również podawano im opłatek (тому їм також подавали оплаток).
Wg: www.bozenarodzenie.swieta.biz
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂
Як ще підтримати блог ProPolski
