Зміст:
- Базові підручники польської мови для початківців - 24 Березня 2024
- Карлсон польською мовою, розділ 8, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
- Карлсон польською мовою, розділ 7, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
Останнє оновлення 8 Березня 2024
У польській мові є такі теми, що недостатньо або занадто швидко вивчаються в рамках курсу А1 для початківців, але незнання яких може призвести до непорозуміння, а часом навіть до агресії. Це останнє, а саме ситуацію з агресією з боку однієї поважної польської пані, я обов’язково хочу вам розповісти. Щоб нікому не кортіло. І щоб ви прискіпливо дивилися на шанобливі форми звертання польською.
Увага на шанобливі форми звертання польською мовою
Попередня історія конфлікту
Це сталося першого місяця мого життя в Польщі. Мені запропонували попрацювати продавцем-консультантом в такому собі «злачному» місці, і опісля недовгих роздумів я погодилася. Перспектива мати можливість оплачувати з зарплатні житло, одразу ж першого місяця після переїзду, виглядала дуже привабливо.
Працювала собі певний час, та й добре. Спілкувалася з клієнтами, слухала, повторювала, відчувала радість, коли нахвалювали моє знання мови.
Але одного разу виникла ситуація, про яку я тепер завжди розповідаю своїм учням в якості ілюстрації “як робити не треба” і “як не втратити пильність”.
Йдеться про шанобливі форми спілкування польською: pan, pani, panowie, panie, państwo.
Зазвичай вони відомі усім, хто так чи інак починав вивчати польську або навіть просто щось про неї чув. Pan та pani – без сумніву. Вивчають цю тему, зазвичай, на другому чи третьому занятті курсу А1.
Трохи про особові займенники та шанобливі форми
У польській мові є два табори: офіційні (або шанобливі) форми звертання до співрозмовників та неофіційні (так би мовити, не зовсім шанобливі), роль яких відіграють особові займенники.
До другого табору відносяться знайомі нам з дитинства займенники, але вони пишуться іншими літерами: ja, ty, on, ona, ono, my, wy, oni та незвичне one, про яке поговоримо наступного разу. Це неофіційна форма звертання до співрозмовника (або розмови про когось). Вона означає, що ми можемо використовувати їх у неофіційній атмосфері та ситуаціях. Із друзями, родичами, з усіма, з ким ми перейшли на “ти”.
У першому, в таборі супротивника, підступно причаїлися такі іменники, як pan, pani, panowie, panie, państwo. Вони принципово відрізняються від другого табору і вимагають до себе особливого ставлення і, як ви вже зрозуміли, поваги.
Що таке pan, pani, panowie, panie, państwo
Pan – це шаноблива (офіційна) форма звертання до чоловіка (замість «Ви» українською).
Pani – це шаноблива (офіційна) форма звертання до жінки (замість «Ви» українською).
Panowie – це шаноблива (офіційна) форма звертання до двох і більше чоловіків.
Panie – це шаноблива (офіційна) форма звертання до двох і більше жінок.
Państwo – це шаноблива (офіційна) форма звертання до змішаної групи людей, чоловіків і жінок.
Ось тут і криється основна неточність подання матеріалу в рамках перших занять курсу А1. Недомовка, що коштувала мені скандалу від однієї клієнтки «злачного» місця, де я недовго мала радість працювати відразу ж після переїзду до Польщі.
Всі ці pan, pani, panowie, panie і państwo — це не тільки шаноблива форма звертання до співрозмовників, але й єдині правильні форми будь-якої згадки цих осіб. Далі поясню детально.
Конфлікт на ґрунті займенників
Отже, що ж трапилося в один чудовий для моєї самоосвіти день в одному безсумнівно чудовому, але все ж таки “злачному” місці?
Клієнтка прийшла із претензією, що їй продали поганий товар. На жаль, банальна історія. Але я була новенькою, а тому не особливо розуміла, як я повинна в цій ситуації вчинити, тим більше, що клієнтка вже досить сильно підвищувала голос і почала погрожувати. Тому я зателефонувала до шефа. Моя фраза в телефоні прозвучала приблизно так:
- Dzień dobry, przepraszam, ale nie wiem, co robić, bo tu przyszła pani, ona jest zdenerwowana, ona twierdzi, że sprzedaliśmy jej zły produkt (добрий день, вибачте, але я не знаю, що робити, тому що прийшла пані=жінка, вона знервована, вона каже, що ми продали їй поганий продукт).
У перекладі українською — все нормально, нічого поганого я не сказала. Але польська версія викликала неймовірний напад агресії з боку покупчині. Вона кричала, що “nie jestem żadna ona” та “jak pani śmie w taki sposób do mnie się odzywać”, а я мекала як вівця і казала, що зовсім не це мала на увазі. Найбільш прикре було те, що я знала правило, але в мене було замало практики. Можливо, ви зараз у подібній ситуації.
Дуже важливе правило про шанобливі форми звертання
Правило полягає в тому, що з людьми, з якими ви за українськими звичаями повинні бути на “Ви” і звертатися до них як “Іван Іванович” або “Марія Іванівна” і так само говорити про них (на ім’я та по-батькові), польською ви повинні вживати тільки pan, pani, panowie, panie або państwo у ВСІХ контекстах та ситуаціях. Говорячи з ними чи говорячи про них. Ніяких on, ona, oni, one, ty та wy. Не можна. Заборонено. Nie wolno.
Повертаючись до моєї ситуації з клієнткою, перефразую, як я мала повідомити про подію шефу:
- Dzień dobry, przepraszam, ale nie wiem, co robić, bo tu przyszła pani, i ta pani jest zdenerwowana, pani twierdzi, że sprzedaliśmy pani zły produkt (добрий день, вибачте, але я не знаю, що робити, тому що прийшла пані=жінка, пані знервована, каже, що ми продали пані = їй поганий продукт).
Жодних “ona”. Завжди тільки pani. Чи говоримо ми особисто до жінки, чи говоримо про цю жінку, чи тільки згадуємо її — завжди pani. Або pan, якщо чоловік. Та аналогічно з panowie, panie та państwo.
Якщо потрібно, можна додавати уточнюючі слова – tutaj pani, ta pani, ten pan, або, в моєму випадку, klientka. Якщо людина добре знайома, то кажіть про неї “pani Marta” (трохи менш знайома – “pani Kowalska”): i pani Kowalska twierdzi, że sprzedaliśmy pani zły produkt. Якщо згадуєте, то можна згадувати з ім’ям, прізвищем або ta, ten.
Більше того — якщо ви хочете «дати їй щось», то не «jej», а «dać pani». Якщо хочете трохи більше уточнити, то dać tej pani. Якщо ви говорите “про неї”, то потрібно говорити “o pani / o tej pani”. Тобто всі відмінювання займенників теж потрібно замінювати відмінюванням слів pan, pani, panowie, panie або państwo!
Порівняння прикладів в українській та польській мовах
Подивіться, як це працює:
| Pamiętam pani męża jako cichszego człowieka. | Я пам’ятаю вашого чоловіка як спокійну людину. |
| Odziedziczyła pani rzeczy z domu pani siostry. | Ви успадкували речі з дому вашої сестри. |
| Powiem pani co sądzę o pani przyjacielu Merlinie. | Я скажу вам, що я думаю про вашого друга Мерліна. |
| Chciałam panią zapytać o pani przypadek. | Я хотів запитати вас про ваш випадок. |
| Myślę o pani, panno Smith. | Я думаю про вас, міс Сміт. |
| Dlaczegopaństwo zaprzeczali, że znali tę panią? | Чому ви заперечували, що знали її? |
Пізніше, вже обговорюючи історію зі знайомими, я дізналася, що якби ця покупчиня була молодшою, то конфлікту не було б. І якщо говорити між собою про когось, то серед молоді вже так і дозволено вживати «вона, він». Але це все з вуст 19-ї дівчини, так що робіть поправку на вік. Якщо точно хочете, щоб ніхто не ображався, то завжди вживайте – pan, pani, panowie, panie або państwo.
Читайте також: Велика літера в звертанні у листуванні польською мовою
Безумовно є більш наукове пояснення даного явища. Але з досвіду скажу, що такі ось «конфлікти» та історії дають набагато більший ефект у запам’ятовуванні та вживанні, ніж будь-які наукові пояснення. Можливо, не у всіх, але у більшості людей 🙂
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
