Речення з żebym, żebyś, żeby у польській мові

• About
• Latest Posts

Катерина Лук'янова

Добрий день. Мене звуть Катерина Лук'янова, я – автор блогу про польську мову ProPolski.com та сайту про Польщу insidePL.com. Живу у Польщі. Вільний від основної роботи час присвячую ProPolski.com і insidePL.com.

Latest posts by Катерина Лук'янова (see all)

• Гаррі Поттер польською (метод Франка) Розділ 5, ч. 2 - 13 Січня 2025
• Гаррі Поттер польською (метод Франка) Розділ 5, ч. 1 - 13 Січня 2025
• Відеоурок польської мови №32: Świnka Peppa – Komputer dziadka Świnki - 13 Січня 2025

Останнє оновлення 28 Грудня 2024

У польській мові є і відмінки, і дієвідміни, і роди, і ще багато усіляких цікавинок. Серед цих, власне, “цікавинок” завжди знайдеться тема, котра ніби і проста, але продовжує породжувати багато плутанини і запитань. Яскравим прикладом такого випадка можна вважати речення з żebym, żebyś, żeby у польській мові.

Речення з żebym, żebyś, żeby у польській мові

Żeby — це «щоб», сполучник że + частка -by, як і в українській мові. Але у польській мові żeby (візуально та граматично) буває різним. Одне чисте żeby — без будь-яких хвостиків — вживається з інфінітивом дієслова:

• Jem dużo warzyw i owoców, żeby być zdrowym. — Я їм багато овочів і фруктів, щоб бути здоровим.
• Musiałam obudzić się wcześniej, żeby zdążyć na pociąg. — Я мусила прокинутися раніше, щоб встигнути на поїзд.

Być, zdążyć — це інфінітиви, з ними żeby вживається у своєму «чистому вигляді», без жодних зайвих літер. А в ситуації, коли дієслово у нас набуває особову форму, żeby отримує свій «особовий хвостик» — -m, -ś, -Ø, -śmy, -ście, -Ø, який береться не “зі стелі”, а «відвалюється» від того самого особового дієслова:

• Lekarz poleca mi jeść dużo warzyw i owoców, żebym był zdrowy (ніби żeby byłem, тільки żebym był). — Лікар радить мені їсти багато овочів та фруктів, щоб я був здоровим.
• Musiałam obudzić cię wcześniej, żebyś zdążyła na pociąg (ніби żeby zdążyłaś, тільки żebyś zdążyła). — Я мусила розбудити тебе раніше, щоб ти встигла на поїзд.

Без «хвоста» особове дієслово перетворюється на дієслово третьої особи — на приклад, był, była, było, byli чи były.

Навіщо потрібне żeby?

Вся ця конструкція з żeby потрібна у випадку, коли треба примусити когось діяти: хтось робить щось, щоб хтось інший робив щось. В одній частині речення є дія, а в другій — є мета, заради якої ця дія виконувалася:

• Czy mógłbym cię prosić, żebyś pożyczył mi długopis? — Грубо: чи можу я попросити (=я “роблю прохання”), щоб ти позичив мені ручку (=щоб ти зробив щось).

Тобто, накази, прохання, побажання, доручення, поради — це з żeby. І в головному та підрядному реченнях у нас тут — різні суб’єкти (я прошу, щоб ти зробив).

Якщо речення не має мети, треба використовувати простий сполучник że:

• Marek powiedział, że nie chce iść do sklepu. — Марек сказав, що не хоче йти в магазин.

Мети тут ніякої немає, є факт — він сказав, що не хоче.

Такі дієслова як prosić, chcieć, życzyć зазвичай вживаються разом зі сполучником żeby (чи aby). І хоча не aby є героєм сьогоднішньої статті, я хочу відмітити, що на нього будуть розповсюджуватися ті ж самі правила. Просто воно рідше зустрічається, являючись більш книжковим. Але правила словотворення — ті ж самі!

Тобто, якщо ми хочемо розповісти про чиєсь прохання, пропозицію, побажання, нам варто вжити żeby (чи aby). І вжити правильно, про що зараз і піде мова.

Складнощі з żeby

Всі проблеми з вживанням żeby зазвичай діляться на три групи:

1. Я не знаю жодного правила про żeby. Просто переклалаю «щоб» як «żeby» і вживаю його у реченні.
2. Не можу запам’ятати усі форми żeby.
3. Мені складно визначати особу, до якої żeby відноситься, щоб дати йому правильну форму.

Ситуація перша — я не знаю правил про «żeby»

Якщо не знати правила про żeby (а знати тільки минулий час) і буквально перекладати речення «Мама попросила, щоб я купила хліб», то перекласти його можна було б так: Mama poprosiła, żeby /ja/ kupiłam chleb. А речення «Вони хотіли, щоб ми пішли з ними в кіно» можна було би перекласти як «Chcieli, żeby /my/ poszliśmy z nimi do kina». Що — неправильно.

Щоб було правильно, як я вже показувала вище, треба взяти закінчення осіб для дієслів — -m, -ś, -Ø, -śmy, -ście, -Ø — «відірвати» їх від дієслова і «приклеїти» до żeby. Отримаємо żeby в потрібній формі та дієслово в третій особі.

Розглянемо приклад:

Mama powiedziała (мама сказала), …

Mama powiedziała, żebym kupiła chleb. — Мама сказала, щоб я купила хліб. Конструкція żebym kupiła відповідає нашому «щоб я купила». Точно так само «żebym kupił» буде відповідати «щоб я купив».

Ситуація друга — я не могу запам’ятати всі форми żeby

Нижче в табличці — всі можливі форми żeby:

Взагалі ось ці от всі закінчення, якщо не хочете, можете і не запам’ятовувати. Запам’ятати можна тільки те, що сполучник żeby (щоб) у польській мові пишеться із закінченнями минулого часу дієслів, з якими узгоджується.

Дивіться, як воно могло би бути, якби було на український манір: мама попросила, щоб я купила хліб — mama poprosiła, żeby kupiłam chleb. Є «щоб — żeby», є «я купила — kupiłam». Тепер взяли, відірвали від kupiłam останню букву (власне, те, що відрізняє це дієслово і робить його дієсловом для «я») — і приклеїли це до розміщеного поблизу żeby.

Словом, погодьтеся, що тут запам’ятовувати — все одне й те ж саме 🙂

Ситуація третя — мені складно визначити особу, до якої відноситься żeby

Одного разу в сторіс в Інстаграм я проводила міні-тест на це правило, і помилок було багато. Більшість із них виникали через неправильне визначення особи, до якої відносилося ось це żeby. І якщо правило і табличку з закінченнями завчити доволі просто, то навчитися визначати особу, до якого відноситься żeby, — і є тут найскладнішим і найважливішим.

Для успіху у визначенні треба добре і вірно зрозуміти контекст.

На холодильнику висить записка: «Aniu, kup chleb w piekarni. Mama». Аня вголос (чи про себе) повторює завдання: «Mama poprosiła, /щоб хто?/ kupiła chleb w piekarni». Розібравшись із контекстом, чи можемо ми зі стопроцентною впевненністю визначити, до якої особи відноситься «щоб»? Сподіваюся, так. Аня повторює: «Мама попросила, щоб я купила хліб в пекарні». “Щоб” відносится до “я”, а значить, вживаємо żebym. «Mama poprosiła, żebym kupiła chleb w piekarni».

Приклади — як неправильно і як правильно

Можно було одразу перейти до цих табличок і взагалі не читати нічого з написаного вище 🙂 Перепрошую.

• Приклад 1:

Закінчення -m, -ś, -śmy, -ście мають бути в правильному місці — належати żeby!

• Приклад 2:

Не забувайте, що у żeby має бути відповідний «хвіст».

• Приклад 3:

Звісно, головне — не перестаратися і не додати забагато закінчень!

• Приклад 4:

Якщо нам дуже сподобалася ця конструкція з żeby, і ми захотіли будувати з нею якомога більше речень, ми можемо захопитися і застосувати її там, де суб’єкт в головному та підрядному реченнях — спільний (в нашому прикладі — це я). А в таких випадках żeby нам зовсім не потрібне, достатньо простого речення з інфінітивом і без усіляких że і żeby.

Післямова

Взагалі вся ось ця ситуація з відриванням “хвостів” = закінчень особових форм дієслів і додаванням їх до чогось іншого могла вже вам траплятися на сторінках цього блога. І у вашій щоденній практиці польської мови теж (gdybym, myśmy, obyście…). У статті про минулий час я говорила про -m, -ś, -śmy, -ście як про рухомі закінчення. Колись я розповім ще про якісь випадки пересування цих «хвостиків», і у вас буде ще більш повна картинка. Сподіваюся, сьогодні вона теж трохи прояснилася.

Тести!

Ледве не забула! Все це прямо зараз можна потренувати за допомогою тестів, переходьте за посиланням.

Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com

Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂

Як ще підтримати блог ProPolski