Минулий час у польській мові: таблиця

• About
• Latest Posts

Катерина Лук'янова

Добрий день. Мене звуть Катерина Лук'янова, я – автор блогу про польську мову ProPolski.com та сайту про Польщу insidePL.com. Живу у Польщі. Вільний від основної роботи час присвячую ProPolski.com і insidePL.com.

Latest posts by Катерина Лук'янова (see all)

• Базові підручники польської мови для початківців - 24 Березня 2024
• Карлсон польською мовою, розділ 8, читання казки + розбір - 12 Березня 2024
• Карлсон польською мовою, розділ 7, читання казки + розбір - 12 Березня 2024

Останнє оновлення 31 Березня 2023

Я всегда пребывала в убеждении, что прошедшее время в польском языке имеет очень простые правила образования. Не пугайтесь, в основном так и есть, поскольку очень много общего есть между польским прошедшим и русским. Так-то оно так, но некоторые нюансы о нём всё-таки стоит знать.

Я завжди була переконана, що правила утворення минулого часу у польській мові є дуже простими. Не лякайтеся, в основному, так воно і є, оскільки є багато спільного між польським і українським минулим часом. Так то воно так, але деякі нюанси все ж варто знати.

Минулий час у польській мові

У моїй улюбленій книзі про граматику Piotra Bąka теперішній час займає шість сторінок, майбутній півтори сторінки, а ось минулий — цілих шістнадцять…

Читайте також: Майбутній час у польській мові: таблиця, приклади, роз’яснення

Звісно, я прочитала всі ці шістнадцять сторінок, і можу сказати, що вам вони – абсолютно ні до чого. Маючи бажання навчитися правильно говорити і писати, іноземець спокійно обійдеться без інформації про походження закінчень минулого часу, їхній зв’язок з основами теперішнього, з дієприслівниками та усіляким подібним. Думаю, це задоволення варто залишити філологам. Ми ж з вами у цій статті розглянемо більш практичні та корисні приклади. Простіше кажучи – навчимося утворювати минулий час польської мови та правильно ставити наголоси (цей абзац – під завісу статті).

Таблиці відмінювання минулого часу регулярних дієслів польської мови

Однією з проблем відмінювання є те, що дієслова можуть бути регулярними (правильними), тобто відмінюватися без якихось винятків та за правилами (і більшість дієслів – регулярні), а можуть бути нерегулярними (неправильними), грубо кажучи, відмінюючись так, як їм заманеться.

Я почну з регулярного прикладу (напишемо форми минулого часу дієслова brać):

У польській граматиці походження основи для відмінювання за особами у минулому часі пояснюється довго і докладно, і знати це іноземцеві задля письма і мовлення, мені здається, не потрібно. Тому поясню так:

• Якщо інфінітив (безособове дієслово) закінчується на -ć, то у більшості випадків основою у минулому часі є частина інфінітиву без останньої букви -ć. Тобто у інфінітива brać основою буде bra-, у czytać — czyta-, pływać — pływa-, chodzić — chodzi-, nosić — nosi-, tańczyć — tańczy-. Я написала «у більшості», бо все ж не завжди. Така простота характерна для третьої дієвідміни (крім слова mieć), для другої дієвідміни на -ić/-yć/-ać, для першої дієвідміни на -ać/-ować/-iwać/-ywać/ і для всіх односкладових дієслів першої дієвідміни на -ić/-yć/-uć.
• Закінчення, виділені червоним, ЗАВЖДИ однакові у минулому часі для будь-якого слова. Для будь-якого. Без винятків.

Про -łom и -łoś, форми першої та другої особи однини середнього роду

Як бачите, форми першої та другої особи середнього роду позначені світло-сірим – бо вони дуже рідко використовуються. Форми першої особи практично не існує, оскільки предмети середнього роду не балакають, а немовлята, щойно починають говорити, одразу використовують жіночий або чоловічий рід (niemowlę – польською немовля – середнього роду, власне, як і дитина – dziecko). Однак в теорії такі форми все ж існують, і вони можуть вживатися в літературі. Приміром, якщо сонце (słoʼnce) раптом заговорить, воно може казати про себе у першій особі – ja brałom. Частіше в літературі трапляються форми другої особи. Повторюю – у житті і повсякденній мові ці форми не застосовуються та підкреслюються автоперевіркою. Ще раз про це у польській читайте у цій статті.

Що ж робити з іншими дієсловами, які ми не внесли у список, як для них знаходити минулий час? Можна точно так само розділити їх на підгрупи.

Минулий час польських дієслів на -eć

Здається, в будь-якому підручнику з польської для іноземців, звісно ж, цю групу дають одразу після основної. Слова на -eć є в кожній дієвідміні – отже, погодьтеся, це вельми важлива група.

Дієслово musieć в минулому часі

В дієсловах із закінченням -eć відбувається наступне: в усіх особах, крім чоловічо-особової множини (l.mn. r. męskoosobowy), буква «е» в суфіксі змінюється на «а». І все, більше жодних фокусів.

Відмінювання дієслова chcieć в минулому часі

Підсумуємо: до цієї групи відносяться всі дієслова, які закінчуються на -eć: єдине слово, яке в нас залишалося від третьої дієвідміни (mieć – miał), частина дієслів другої дієвідміни (такие как: boleć – bolał, słyszeć – słyszał, leżeć – leżał, widzieć – widział, myśleć – myślał, musieć – musiał и т.д.), частина дієслів першої дієвідміни (chcieć – chciał, istnieć – istniał, bieleć – bielał), і чотири з п’яти слів (крім jeść) четвертої дієвідміни (rozumieć – rozumiał, umieć – umiał, śmieć – śmiał, wiedzieć – wiedział).

Минулий час польських дієслів на -ąć

Це доволі габаритна група дієслів першої дієвідміни, для якої теж є своя схема.

Читайте також: Відмінювання польських дієслів на -nąć

Слідкуйте за таблицями:

Дієслово ciągnąć в минулому часі

Дієслово wziąć в минулому часі

Відмінювання дієслова dąć в минулому часі

Дієслово ciąć в минулому часі

В дієсловах такого типу в суфіксі замінюємо літеру  «ą» на «ę» в усіх особах і числах, крім чоловічої однини. Сподіваюся, ви вже встигли це відмітити у наведених прикладах. Винятком буде слово biegnąć, відмінювання якого повністю збігається з відмінюванням слова biec (фактично це одне й те ж саме). Його розглянемо далі.

Минулий час польських дієслів на -c

Дивна і складна для відмінювання групка. Дієслова такого різновиду в теперішньому часі відносяться до першої дієвідміни. На жаль, аби провідміняти їх у часі минулому, вам доведеться знати їхнє відмінювання у теперішньому. Бо утворюється воно (минуле, тобто) з форми першої особи однини – ja – того ж таки теперішнього. Приклади:

Минулий час дієслова móc (ja mogę в теперішньому часі)

Відмінювання в минулому часі дієслова piec (ja piekę в теперішньому часі)

Минулий час польських дієслів на приголосний+ć (-źć, -ść)

Ці дієслова теж відносяться до першої дієвідміни. І їхні форми минулого часу у більшості своїй теж утворюються за допомогою форми першої особи однини часу теперішнього. Або, якщо підійти з іншого боку, в усіх родах і числах, крім форми oni, відбувається чергування e->o, і ś (ź) стає твердою s (z) за рахунок виникнення після неї твердої букви ł.

Приклад відмінювання дієслова nieść (ja niosę в теперішньому часі) у часі минулому

Дієслово wieźć в минулому часі (ja wiozę в теперішньому часі)

Дієслово rość (застаріле)=rosnąć (ja rosnę в теперішньому часі)

Дієслово paść — пасти тваринку на лузі (ja pasę в теперішньому часі)

Ви мали помітити таку закономірність: при відмінюванні цих дієслів у минулому часі, для утворення всіх форм, за винятком чоловічо-особової множини (l. mn. r. męskoosobowy), потрібна форма першої особи однини у часі теперішньому (ja niosę, ja wiozę). Для утворення ж позосталої чоловічої множини треба відкинути від інфінітива -ć і до того, що лишилося, дописувати закінчення.

Нерегулярні дієслова в минулому часі

Вище про ось такі нерегулярні дієслова я вже кілька разів згадувала, а тепер варто розглянути їх детальніше. Нерегулярні – значить, такі, що відмінюються ну от зовсім не регулярно, тобто не за правилами (суплетивізм – кому бракує термінів).

Дієслово jeść в минулому часі

Дієслово iść в минулому часі

Дієслово usiąść в минулому часі

Дієслово znaleźć в минулому часі

Дієслово biec/biegnąć (ja biegnę в теперішньому часі), котре відноситься до нерегулярних

Це дієслово дуже дивне. Правду кажучи, я поки що не знаю, чому воно таке. Тільки знаю, що biec i biegnąć відмінюються ідентично – і в теперішньому часі, і в минулому. Мабуть, саме тому частина букв десь загубилася…

Дієслова lec и polec в минулому часі

Розглянемо “два в одному” (ja legnę в теперішньому часі, ja polegnę в простому майбутньому), які також відносяться до нерегулярних.

Дієслово uciec (ja ucieknę в простому майбутньому часі)

Дієслово kraść (ja kradnę в теперішньому часі)

Раніше у статті вже розглядалося дієслово paść, але в значенні “пасти когось”, тобто якусь тваринку. Але, окрім того, це дієслово має ще й друге значення – “полягти” (рос. “пасть” – “пасть на поле боя”), котре в теперішньому часі має форму ja padnę. Його відмінювання в минулому часі є нерегулярним:

Тобто, якщо в теперішньому часі в першій особі однини (ja) в кінці є буква “n” (biegnę, ucieknę, legnę, polegnę, kradnę, rosnę, padnę) – вона зникне в минулому часі. І ці нерегулярні дієслова – “на приголосний +с” та на закінчення “с“. Отже, якщо вам трапляється слово на “приголосний +с” або на “с”, і в першій особі однини теперішнього часу воно має …nę, можете сміливо відмінювати його за вищенаведеними зразками.

Читайте також: Відмінювання дієслів у польській мові, таблиця теперішнього часу

Відносно відмінювання в минулому часі здається, що це все. Можливо, я загубила якийсь цікавий приклад нерегулярних дієслів (бо тут, звісно, не всі), але раз загубила – значить, це було не так важливо. Самі бачите – тут і так розглянуто багато дієслів, якими ви не користуєтеся на щодень.

Як тренувати минулий час польської мови? Бачите якесь дієслово – в інфінітиві або у формі теперішнього часу – спробуйте зробити його минулим. І перевірте себе за Вікісловником.

Наголос в минулому часі польської мови

Ще одна важлива тема, яка стосується минулого часу і про яку постійно забувають, це наголос. Так, ви знаєте, і я знаю, що наголос завжди стоїть на другому складі з кінця – і завдяки цьому правилу польська вже видається більш привабливою,  ніж українська. Але “завжди” – це не завжди, а у більшості випадків.

Одними з винятків є дієслова минулого часу у першій та другій особах множини – у формах MY та WY. Там наголос стоїть на третьому складі з кінця.

Тобто читаємо byliśmy, czytaliśmy, pisaliśmy, braliście, oglądaliście, wzięliśmy, kradliście и т.д.

Це відбувається тому, що наголос є своєрідним виділенням, підкресленням чогось. І підкреслювати треба важливе, а не якесь там “liśmy/łyśmy”, яке не має жодного смислового навантаження. Якщо підсумувати, то наголос минулого часу у польській мові ніколи не перетинає межу букви l/ł, він завжди буде до.

Минулий час у реченні

Все розглянуте вище – це, звісно ж, дуже круто, але, крім самого словотворення, ще важливо поговорити про вживання минулого часу у реченні, про його місце там. За звичкою україномовного (і згідно прикладів з підручників polskiego jako obcego) – усе супер-просто: Kiedy wyjechaliście? (Коли ви виїхали?). І так дійсно можна залишити – так і казати, так і писати. І жодних помилок при цьому не буде!

Але! Як завжди, є “але”. Ось ці закінчення -m, -ś, -śmy, -ście минулого часу – вони рухомі. Тобто можуть “відриватися” від дієслова і “приклеюватися” до інших членів речення. Найчастіше це чутно в розмовній мові, але і в книгах, особливо в діалогах, ви також це знайдете.

Якщо сказати трохи більш науково, то дієслова минулого часу мають рухомі закінчення-енклітики: –m, -ś, -śmy, -ście. Це означає, що вони мають здатність поєднуватися або власне з дієсловами, або з першим словом у реченні. Цим, до речі, пояснюється правило наголосу – чому він тут на третьому, а не на другому складі з кінця. Тому що він має зберегтися на тому ж місці, навіть якщо закінчення відірветься і піде собі приклеюватися до чогось іншого 😁

Тому можна сказати rоbiliśmy також інакше – myśmy robili. A pisaliście – wyście pisali. І таке інше.

Ще приклад: класичне (за підручниками) Kiedy wyjechaliście? перетворюється на Kiedyście wyjechali?, що, до речі, з точки зору “польського вуха” – значно краще звучить.

Ще приклади, де можна казати і так, і так:

• Dawno się nie widzieliśmy. = Dawnośmy się nie widzieli.
• Jak się zmieniłeś przez te lata! = Jakeś się zmienił przez te lata!

Слід зазначити, що приклади після = (дорівнює) все ж більш розмовні, ніж ті, що перед = (дорівнює). Інколи їх навіть приймають за діалект, що насправді не так. Але варто мати це на увазі. Бо вам може трапитися будь-який із варіантів минулого часу, де закінчення буде стояти як з дієсловом, так і з іншим словом. Вам треба навчитися визначати, що це – саме минулий час, а не щось інше.

Тести та вправи

• Польська мова. Змішаний тест на минулий час
• Тести на дієслово być / бути в минулому часі
• Тести на сертифікат B1: відмінювання дієслова в минулому часі

Завершення і підсумок

Тим, хто витримав і дочитав до кінця, скажу: “Дякую! І – ви тепер напевно краще розібралися з минулим часом у польській”. Я не писала тут надто багато прикладів його (минулого часу тобто) вживання. Стаття і так вийшла надто довга (зате повна), і не хочеться перевантажувати її ще й прикладами. Все просто, як і українською, але українською ми кажемо: “я був, ти був, він був”, а польською –  «ja byłem, ty byłeś, on był», українською кажемо “ми були, ви були, вони були”, а польською – «my byliśmy/byłyśmy, wy byliście/byłyście, oni byli/były». Аналізуйте, яка особа у вас виконує дію, і ставте правильну форму. Мені здається, це дуже просто. Якщо ви не згодні, і вам потрібні приклади, пишіть в коментарях, я зроблю P.S. до статті.

Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com

Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂

Як ще підтримати блог ProPolski