- Аудіовистави польською мовою / Музичні казки - 13 Грудня 2024
- Дієслова-пастки у польській мові - 2 Грудня 2024
- Свен Нордквіст “Різдво у Петсона” польською мовою, читання - 1 Грудня 2024
Останнє оновлення 5 Червня 2024
І це правда. Можна, напевно, і не використовуватися частки в польській мові, але в таком випадку ваша мова може здатися досить прісною чи навіть незрозумілою. Саме частки додають яскравих фарб до мови, підкреслюють емоційну складову фрази і часто додають сенсу.
Оскільки частки – це незмінна частина мови, ваше сьогоднішнє завдання досить просте – ознайомитися та вивчити найпопулярніші частки польської мови. Відмінювати сьогодні нічого не доведеться.
Частки в польській мові
Перейти до конкретних прикладів часток ми можемо, розбираючись у тому, якими ці частки бувають. У прикладах часток я наводитиму все, що мені вдалося знайти по темі. Найжахливішим тут виявилося те, що у кожному другому підручнику – різне пояснення, різні назви груп часток. Якась примара, а не частина мови. Я намагалася дотримуватися польської класифікації, і, якщо що, частково допоміг мені в цьому порталі Aleklasa.pl.
Цікавий та смішний факт про частки. Частка польською – це partykuła. І ось задумала я написати статтю про partykuły języka polskiego і вирішила запитати друзів-поляків, чому так мало інформації в мережі на цю тему, та й у підручниках теж. На що друзі-поляки витріщилися на мене зі словами: “Co to jest partykuła?” І це освічені друзі, скажу я вам.
Частки в польській мові: класифікація
Оскільки частки надають додатковий зміст тому, що ми говоримо, у польській мові їх поділяють на:
Питальні частки (pytające):
наприклад, czy, czyż, czyżby. Ще є частка -li (її завжди пишемо разом з попереднім словом), яка зараз уже відноситься до застарілих, і її сучасним аналогом є czy.
- Czy Ania wróciła? – Чи Аня повернулась?
- Znaszli ten kraj?=Czy znasz ten kraj? – Чи знаєш ти цю країну?
- Czyżby zapomniał o mnie? – Невже він забув мене?
- Czyż nie mówiłam, że tak będzie?! – Хіба я не казала, що так буде?
Стверджувальні частки (twierdzące):
загальнопольські tak, wszak, owszem, zaiste, та розмовні no, ale, ano, juści (з останніми є так, що вони вже мало де вживаються, приклади мені було знайти важко)
- Czy mówisz po angielsku? – Tak, trochę. – Ти говориш англійською? – Так, трішки.
- I jak, oblałaś ten egzamin? – No. Poprawka we wrześniu. – І як, ти завалила цей іспит? – Ну. Виправити можна у вересні.
- Jest to wszak duża suma pieniędzy. – Адже це велика сума грошей.
Заперечні частки (przeczące):
Це nie, ani, wcale, ni-.
- To nie jest problem. – Це не проблема.
- Nie mam ani grosza. – У мене немає ні гроша.
- Sytuacja wcale się nie poprawiła. – Ситуація зовсім не покращала.
Умовні частки (przypuszczające):
Це bym, byś, by, byście, byśmy, by (тобто, частки умовного способу (tryb przypuszczający)):
- On by to zrobił dobrze. – Він би це зробив добре.
- Zrobiłbyś tutaj porządek! – Навів би ти тут порядок!
Сумнівні частки (wątpiące):
Це bodaj, chyba, może, pewnie.
- Pewnie, martwimy się o nich. – Звичайно, ми хвилюємося за них.
- Chyba lepsze to niż nic. – Мабуть, це краще, ніж нічого.
- Może mógłbyś wysłać mi maila. – Може, ти міг би надіслати мені на пошту.
Спонукальні частки (rozkazujące):
Наприклад, bodaj, niech, niechaj, oby, żeby.
- Niech ona w końcu to skończy! – Нехай вона, зрештою, це закінчить!
- Oby twoje słowa stały się prawdą. – От би твої слова виявилися правдою.
- Oby się tak stało! – От би так сталося!
Підсилювальні частки (wzmacniające):
Цілий список: -ć, ci, cić, ino, no, ino ta, tam, też, toć, –że, -ż, to, przecież, ależ.
- A to ci dopiero historia! – Ось це історія!
- Chodź no! Ja tam nie pójdę. – Іди, ну! Я туди не піду.
- Dajże mi spokój! – Дай же мені спокій!
- Chodźże! – Ходімо /ж/!
- – Pani pozwoli? – Ależ oczywiście. – Ви дозволите? – Ну звичайно!
підсилювальні частки можуть подвоюватися: Jakżeż mam mówić? – Як же я маю говорити?
Видільні та обмежувальні частки (ograniczające):
Такі, як: tylko, jedynie, choć, chociaż, nawet.
- Posadź tam chociaż dwa krzaki. – Посади там хоч би два кущі.
- Mam tylko pięć złotych. – У мене є лише п’ять злотих.
- Mogę jedynie porozmawiać z twoimi rodzicami. – Я можу єдине поговорити з твоїми батьками.
Невизначені частки (nieokreślone):
Це bądź, byle, lada, -kolwiek, -ś, традиційно виступають у парі з невизначеними займенниками: наприклад, kto bądź, byle gdzie, lada kto, czyjkolwiek, jakiś:
- Nie rzucaj rolek byle gdzie. – Не кидай ролики будь-де.
- Ten dzieciak mógł być czyjkolwiek. – Ця дитина могла бути чиєю завгодно.
- Zaczęliśmy się spotykać jakiś miesiąc temu. – Ми почали зустрічатися якийсь місяць тому.
Правопис часток (partykuł) у польській мові
- Разом пишемо дієслова з частками -że, -li.
- Idźże w końcu do domu. – Іди ж зрештою додому.
- Zróbże sobie chwilę przerwy. – Зроби ж собі хвилину перерви.
- Miejże chociaż trochę rozsądku. – Май же хоча б трохи здорового глузду.
- Znaszli tę krainę? – Чи знаєш ти цей край?
- Окремо від дієслова пишуться частки no, czy, niechaj, niech, bodaj, oby.
- Podejdź no tutaj! – Підійди-но сюди!!
- Niechaj mnie dzisiaj nikt o nic nie prosi! – Нехай мене сьогодні ніхто ні про що не просить = ні про що не питає!
- Niech nikt się nie skarży! – Нехай ніхто не скаржиться!
- Obyś się nie zająknęła podczas jutrzejszej recytacji. – От би ти не почала заїкатися під час завтрашнього виступу.
Вічні проблеми з „nie”
Разом пишемо частку “nie” з:
- дієприкметниками, наприклад:
- nieznający – незнаючий;
- nierosnący – незростаючий;
- nieodgadniony – незбагненний;
- nieugięty – непохитний;
- іменниками, наприклад:
- nieporządek – непорядок;
- nieśmiałość – несміливість (боязкість);
- nieostrożność – необережність;
- nieobecność – відсутність;
- прикметниками, наприклад:
- niegrzeczny – неввічливий;
- nieduży – невеликий;
- niegłupi – недурний;
- прислівниками, утворених від прикметників, наприклад:
- nielekko – нелегко;
- nieładnie – негарно;
- niedobrze – недобре.
Читайте також: Польські прислівники: правила словотворення (рос.)
Окремо пишемо частку “nie” з:
- числівниками, наприклад:
- nie dwa – не два;
- nie piętnasty – не п’ятнадцятий;
- (винятки: niejeden – не один (у значенні ‘багато’);
- займенниками, наприклад:
- nie ja – не я;
- nie wy – не ви;
- nie tamten – не той;
- (винятки: niejako – якось, nieco – злегка, трохи, nieswój – не свій = не в собі;) ;
- дієсловами в особовій формі, наприклад:
- nie pójdę – я не піду;
- інфінітивами = безособовими дієсловами, наприклад:
- nie robić – не робити;
- nie śpiewać – не співати;
- безособовими формами дієслова, які закінчуються на -no, -to, наприклад:
- nie umyto – не вмито;
- nie zrobiono – не зроблено;
- дієприслівниками, наприклад:
- nie robiąc – не роблячи;
- nie rozumiejąc – не розуміючи;
- nie przeczytawszy – не прочитавши;
- nie zrozumiawszy – не зрозумівши;
- прикметниками у вищому та найвищому ступені, наприклад:
- nie większy – не більший;
- nie głupszy – не дурніший;
- nie największy – не найбільший;
- nie najgłupszy – не найдурніший;
- прислівниками від прикметників у вищому та найвищому ступені, наприклад:
- nie lepiej – не краще;
- nie gorzej – не гірше;
- nie najlepiej – не найкраще.
Але, звичайно, є винятки:
Пишемо “nie” окремо з іменником, прикметником і дієприкметником, коли у реченні є протиставлення:
- To nie przyjaciel, ale wróg. – Це не друг, а ворог.
- Mieliśmy nie łatwy, ale trudny egzamin. – У нас був не простий, а складний іспит.
- Talerz był nie umyty, ale brudny. – Тарілка була не чиста, а брудна.
І ще такі винятки як:
- niewiele – небагато, niejaki – якийсь, деякий, niektórzy – деякі, декотрі, niekiedy – іноді, деколи, niezbyt – не надто;
- дієслова: niedowidzieć – недобачити (‘погано бачити’), niedomagać – відчувати нездужання (‘хворіти’), niedosłyszeć – недочути (‘погано чути’), nienawidzić – ненавидіти.
Правопис із часткою „by”
Пишемо “by” (та її польські похідні: bym, byś, byśmy, byście) разом з:
- особовими формами дієслів у умовному способі, наприклад:
- zrobiłbym – я б зробив;
- poszłaby – вона б пішла;
- із сполучниками gdy, że, a, наприклад:
- gdyby – якби;
- żeby – щоб;
- aby – аби;
- з порівняльним виразом, наприклад:
- jakby – якби;
- niby – ніби.
Окремо пишемо “by” з:
- формами безособовими, наприклад:
- zrobiono by – зроблено б;
- uszyto by – пошито б;
- модальним виразом, який виступає у ролі дієслова, наприклад:
- można by – можна б;
- warto by – варто б;
- trzeba by – треба б.
Після всього цього я хотіла б залишити тут кілька прикладів, але, подумавши, вирішила залишити це для наступної статті. І взагалі, якщо вам цей матеріал здався карою небесною, серйозно, загляньте в наступну статтю, там я без жодних невизначених понять просто даю список найпотрібніших часток у польській мові. Все як я люблю. Хоча цю статтю я теж люблю, тут багато прикладів і взагалі все чітко 🙂
А ось і стаття: 10 популярних і важливих часток польської мови
P.S. Я напевно могла допустити пару помилок у такому об’ємному матеріалі (звичайно, сподіваюся, що все ж таки немає), тому якщо ви щось таке виявите, буду вдячна, якщо залишите коментар з цього приводу.
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
