- Основні граматичні терміни польської мови - 7 Жовтня 2024
- Польські іменники на -anin: правила і приклади - 5 Жовтня 2024
- Академія пана Ляпки: книга, аудіо та фільм польською - 25 Вересня 2024
Останнє оновлення 28 Березня 2023
У коментарях до статті про польські ідіоми один відданий підписник ProPolski.com попросив пояснити значення деяких виразів, що трапилися йому в книгах. Оскільки ці вирази не цілковито можна вважати ідіомами, я вирішила винести свою відповідь в окрему статтю – словник фразеологізмів польської мови ProPolski, частина 1.
Спочатку я розгляну ті вислови, які просив пояснити підписник. Далі, аби було, що почитати, я розкажу про ще деякі, котрі здаються мені цікавими.
На сайті вже були подібні статті – Корисні дрібниці у польській мові та Корисні дрібниці, частина друга. Там розглянуто дійсно необхідні та часто вживані дрібниці, за допомогою яких можна «пустити пил в очі» полякам. Тут же я опишу не такі вже й вживані, не такі важливі (без них спокійно можна обійтися у повсякденній розмові), але цікаві складні вирази – фразеологізми.
Словник фразеологізмів польської мови ProPolski, частина 1
Zasięgać [zasięgnąć] języka – dowiadywać się czegoś, zdobywać jakieś informacje (довідуватися про щось, отримувати якісь дані=інформацію):
- Nie znała miasta, ale zasięgnęła języka i szybko dotarła tam, gdzie planowała. – Вона не знала міста, але розвідала=розпитала про те, що їй потрібно, і швидко дісталася туди, куди планувала.
Наш аналог, мені здається, міг би бути — язик до Києва доведе. І тоді літературно я би переклала цю фразу так: вона не знала міста, але, як кажуть, язик до Києва доведе, тому вона швидко дісталася туди, куди планувала.
Dawać posłuch (komuś czemuś) – wierzyć czemuś chętnie (у щось з охотою вірити):
- Mieszkańcy zagrożonych powodzią terenów dali posłuch niesprawdzonym wiadomościom i zaczęli masowo opuszczać swe domostwa. – Жителі територій, що опинилися під загрозою затоплення, повірили неперевіреним повідомленням і почали масово полишати свої помешкання.
Zaradzić (komu? czemu?) – znaleźć sposób, żeby wybrnąć z trudnej sytuacji lub nie dopuścić do niej (знайти спосіб, аби виплутатися зі складної ситуації або не допустити її). Zaradzić złemu – запобігти злу (впоратися з чимось недобрим).
- Moja córka potrafi sama zaradzić wszystkiemu! – Моя донька може сама все вирішити = сама всьому дати раду = сама з усім впоратися!
To mi dopiero (to ci dopiero) – «от тобі й раз!», «отакої!» «но!=ну!». Все ж частіше вживається з якимось доповненням, але, як з’ясувалося, не завжди. Справа у тому, що основне значення слова dopiero це «тільки», «лише», «тільки-но». Але існує ще маленька заковика – значення podkreślenie szczególności (підкреслення особливості, якоїсь подробиці), і якраз у цьому значенні воно вживається у висловах to mi (ci) dopiero (coś, ktoś). Поляки ще дали таке пояснення — «To ci dopiero!» — «Niesłychane!» albo «odkryj!», тобто «нечувано!» або «піди взнай!», що теж не суперечить тому, що думаю я. Дивіться приклади від Олександра:
- — Ha, łajdaczyna! Tyle mi nabredził o południkach, o słońcu, o księżycu. To ci dopiero mądrala! – Ха, негідник! Стільки мені набалакав=намолов про меридіани, про сонце, про місяць. От же ж розумник = нечуваний розумник !
- — To mi dopiero; tchu w nim prawie jeszcze niema, a on już łamie sobie głowę, czy to ląd, czy wyspa. Szczególny człowiek! – Ось тобі й раз; в ньому дихання ще майже нема=заледве дихає, а він вже ламає собі голову, материк це чи острів. Особлива=надзвичайна людина!
- A to ci dopiero skarby! – Оце так скарби!
- To ci dopiero przyjęcie. – Оце так вечірка.
Ani ziębi, ani grzeje (kogoś) – obojętnie, wszystko jedno, bez znaczenia ((байдуже, однаково, все одно, не має значення), ні холодно, ні жарко:
- Wiem, że zamierzasz jechać na wakacje nad morze, ale mnie to ani ziębi, ani grzeje. – Я знаю, що ти збираєшся їхати на канікули на море, але мені від цього ні холодно, ні жарко.
Bogu ducha winien – niewinny (невинний, невинуватий):
- Jacek zbił szybę, ale ojciec krzyczał na Bogu ducha winnego Mateusza. – Яцек розбив скло, але батько кричав на безневинного Матеуша.
Zostać na lodzie – znaleźć się w trudnej sytuacji (опинитися в складній ситуації, в скрутному становищі):
- Zostałem na lodzie, bo mój wspólnik zabrał wszystkie pieniądze i zniknął. – Я залишився ні з чим (а може й пошився в дурні – залежно від ситуації 😊), бо мій партнер забрав усі гроші і зник.
Zapadać się [zapaść się] pod ziemię – wstydzić się czegoś bardzo (чогось дуже соромитися), провалитися крізь землю:
- Myślałam, że zapadnę pod ziemię, gdy wszyscy znajomi dowiedzieli się o moim błędzie. – Я думала, що крізь землю провалюсь, коли всі знайомі дізналися про мою помилку.
Ах, такий формат я люблю більше)))) Пробачте 🙂
P.S. Пишіть в коментарях, що ще викликає у вас сумніви або нерозуміння у польській мові. Будемо вести propolski словник!
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂
Як ще підтримати блог ProPolski
