- Основні граматичні терміни польської мови - 7 Жовтня 2024
- Польські іменники на -anin: правила і приклади - 5 Жовтня 2024
- Академія пана Ляпки: книга, аудіо та фільм польською - 25 Вересня 2024
Останнє оновлення 27 Травня 2024
Українська, російська (здогадуюсь, що і білоруська) і польська — звичайно ж, схожі. І словами, і граматикою. Але є й відмінності, само собою. Якщо коротко, то саме їх і потрібно вивчити.
Достатня кількість “хибних друзів перекладачів”, оманливо схожих звуків і конструкцій заважає назвати польську мову занадто простою для носіїв східнослов’янських мов. Але я є і залишатимусь при своєму переконанні, що це одна з найпростіших іноземних мов для українців. Моє переконання, звичайно ж, суб’єктивне.
У цій статті я хочу описати найбільші відмінності та схожості польської мови з українською (і російською для прикладу якихось асоціацій), які мені на даний момент згадалися.
Основні відмінності польської мови від української
Інший алфавіт і звуки
Польська мова користується латиницею, тоді як українська — кирилицею. І потрібно бути уважним при вимові деяких літер, особливо таких як [ę], [ą], [ł], [l], [ś], [ź], [ć] і буквосполучень [cz], [dź], аналогів яких немає в нашій мові.
Читайте також: Урок 0. Наголос, алфавіт і правила читання в польській мові
У польській мові потрібно все «мати»
В українській мові також є конструкція «Я маю…» (нагадую, що mam — це «я маю»). Але також в українській є конструкція «У мене є…», і хоча її вживання активно простежується в літературі, багато хто вважає її неправильною. Рішуча відмінність є з мовою російською, де вживається і є нормою конструкція «У меня есть…». В польській мові, вважайте, вона зовсім відсутня. Все замінюємо на «Mam…».
| PL | UA | RU |
|---|---|---|
| Mam brata i siostrę. | Я маю брата та сестру. | У меня есть брат и сестра. |
| Mam pytanie. Ile masz książek? | Маю питання. Скільки у тебе книжок? | У меня вопрос. Сколько у тебя (есть) книг? |
Роль займенника
В українській (і в російській) мові важливий займенник. Зазвичай говоримо: «я зробила», «ти малюєш», «ми прийшли першими» (звичайно, залежить від контексту, теж можемо пропустити, але скоріш як виняток, а не правило; у польській – навпаки, вживання буде скоріш винятком).
В польській мові займенник дуже часто не вживається, це стосується і розмовної, і письмової мови. Займенники ja, ty, my, wy не вживаються практично завжди, крім випадків, коли ми дійсно вважаємо важливим їх вжити. Наприклад, хочемо уточнити, що саме ми зробили домашнє завдання, а не вони.
| PL | UA | RU |
|---|---|---|
| Przyszliśmy wczoraj do was,ale was nie było. Gdzie byliście? | Ми прийшли вчора до вас,але вас не було. Де ви були? | Мы пришли вчера к вам,но вас не было. Где вы были? |
| Zajrzałem,żeby zapytać,czy nie chcecie czegoś do jedzenia. | Я зазирнув,щоб запитати,чи не хочете ви щось поїсти. | Я заглянул,чтобы спросить,не хотите ли вы чего-нибудь поесть. |
Важливість дієслова в польській мові
Щ попереднього пункту напрошується висновок, що в польській мові дуже важливе дієслово, адже саме по ньому ми можемо зрозуміти, яка особа діє в реченні. Це стосується всіх часів і способів.
Яскравий цьому приклад — дієслово «бути», яке в польській використовується практично завжди.
| PL | UA | RU |
|---|---|---|
| Gdzie jesteście? | Де ви /є/? | Где вы? |
| Co to jest? | Що це /є/? | Что это? |
Частка się
Грубо кажучи, частка się — це частка «ся» в українській (і в російській). А в польській вона завжди пишеться окремо від дієслова, до або після нього, іноді пропускаючи між дієсловом і собою які-небудь інші слова (часто займенники).
| PL | UA | RU |
|---|---|---|
| Podoba mi się twój krawat. | Мені подобається твоя краватка. | Мне нравится твой галстук. |
| Boję się koni. | Я боюся коней. | Я боюсь коней. |
Коротка і довга форми займенників
В російській і українській мовах немає поняття короткої і довгої форми особових займенників (принаймні, мені про них нічого не відомо).
В польській такі форми є — mnie <-> mi, tobie <-> ci, jego <->go і т.д.
Детальніше: Короткі та повні форми польських займенників
Наголос
В українській мові наголос – вільний та рухомий. Тобто, у слові він стоїть абсолютно де завгодно і не регулюється ніякими правилами.
В польській наголос падає завжди, за рідкісними винятками, на передостанній склад. Звідси випливає висновок, що в польській мові просто неможливі такі ситуації, як в українській, наприклад, зі словами «плачу» і «плачу».
Детальніше: Наголос у польській мові
Інтонація
Ох, важко мені тут сформулювати думку. Це треба чути. 🙂 Всі, хто чув справжніх живих поляків (не підручник), сподіваюся, прекрасно мене зараз зрозуміли.
Покопалася в правилах і знайшла наступне: в польській мові найчастіше в реченнях наголос падає на останнє слово (або групу слів, якщо там ще є прийменники або частки).
Тобто, те, що ви чуєте, коли слухаєте поляків, ця незвичність в інтонації, це відчуття що «щось тут не так» — це інший наголос у реченні. Українська (і російська) розмовна мова звучить інакше. А з поляками таке відчуття, що вони в останньому слові ставлять два наголоси — свій стандартний на передостанній склад і ще більш сильний на останній. Тобто, останній склад у реченні, як здається, звучить гіпертрофовано високо. Особливо у питаннях.
Я тут залишу вам один приклад. У питаннях чути прямо дуже добре, коли пан Януш їх повторює вже більш розмовно.
Скорочення слів
В українській, звичайно, ми теж часом скорочуємо деякі слова, але не ті, що в польській. А саме: в польській є довгі і короткі форми таких слів, як tu <-> tutaj (тут), dziś <-> dzisiaj (сьогодні), naprzeciw <-> naprzeciwko (навпроти) та ряду інших. Принципової різниці у їх вживанні я за стільки років спілкування не помітила.
Застаріла лексика
Застаріла — не в сенсі, що поляки користуються архаїзмами. Ні, просто деякі активно використовувані поляками слова є застарілими в українській (і російській).
Наприклад, у польській досі використовується слово «відати» — wiedzieć, і ще ряд інших слів, які в сучасній українській мові, м’яко кажучи, вже не в ходу.
| PL | UA | RU |
|---|---|---|
| On nie wie,co robi. | Він не знає,що робить. | Он не знает,что делает (не ведает,что творит). |
| Muszę pokroić te warzywa. | Я мушу порізати ці овочі. | Я должен нарезать эти овощи. |
Схожість дієслів
Та й загалом загальна схожість слів. Цей факт дуже багатьох приводить до такого рівня мови як «все розумію, але не говорю».
Але дієслова тут особливі. Якщо дієслово за звучанням збігається в українській або російській (або дуже сильно схоже), то в теперішньому часі збігатимуться суфікси у формах дієслів. А це дуже зручно знати, коли вчиш koniugacje.
Докладніше (якщо поки що не дуже зрозуміло): Як перевірити, до якого відмінювання належить дієслово в польській мові
Сподіваюся, вам все вищеописане обов’язково знадобиться і допоможе систематизувати те, про що ви, можливо, тільки здогадувалися. 🙂
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com
Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂
Як ще підтримати блог ProPolski
