- Польські прислівники: правила словотворення - 9 Листопада 2024
- 30 фразеологізмів про серце польською мовою - 8 Листопада 2024
- Шпаргалка на сертифікаційний іспит з польської мови - 8 Листопада 2024
Останнє оновлення 14 Жовтня 2024
Так! Апостроф у польській мові теж є! Ну, раптом це вас зараз, як колись мене, здивувало. 🙂
Скажімо так, апостроф у мене завжди міцно асоціювався з українською мовою (хоча б тому, що він присутній у моєму прізвищі) та англійською, де він досить часто з’являється у всякого роду I’m, I’ll, don’t тощо. Ще він є в білоруській та французькій, а також кількох інших мовах (почитайте тут). Але в тій самій статті за посиланням немає жодного слова про наявність апострофа в польській мові.
Оскільки назвою статті я вже оголосила, що апостроф у польській мові таки є, то слід розібратися, де і навіщо він там є. Особисто для мене інформація дуже добре запам’ятовується в порівнянні, а тому для початку пропоную пригадати, у яких випадках застосовується апостроф в українській мові. Залишаю вам посилання на об’ємну статтю.
Апостроф у польській мові
У польській мові апостроф використовується рідко (тим краще для нас, менше вчити). Найчастіше — в іноземних іменах і прізвищах. АЛЕ — не тільки як запозичена разом з оригінальним написанням частина імені чи прізвища, а ще в кількох випадках.
Розглянемо детальніше.
Апостроф у польській. Випадок 1: d’Artagnan
Це випадок іншомовного апострофа в іноземних власних іменах, як і в українській та взагалі у всіх, мені здається, мовах, які використовують латиницю або кирилицю. Приклади: d’Artagnan, Joanna d’Arc, Braine-l’Alleud, McDonald’s. Тобто, у цих прикладах апостроф «позичається» разом з оригінальним написанням слова.
Апостроф у польській. Випадок 2: ’99
В англійській мові є традиція: пропущені літери позначати апострофом: I’m, don’t, r’n’b, rock’n’roll. У французькій, чула, таке теж є. Відображенням цього звичаю в польській мові є скорочення запису, що позначає рік (тобто позначення пропущених цифр, тисяч і сотень): Grudzień ’90, Kwiecień ’75, zima ’86, Wrocław ’80.
Апостроф у польській. Випадок 3: college’u
Головна думка для третього пункту — апостроф відокремлює польське закінчення від прізвища чи імені, останні літери якого вимовляються інакше, ніж у польській мові, або ж не вимовляються зовсім.
Таке трапляється зі словами іноземного походження, які закінчуються німим -e: наприклад, college, Wilde, House, Steve.
Що мається на увазі — якщо ми захочемо відмінювати таке слово, то зможемо це зробити, але трохи нетиповим способом.
Оскільки ці слова відносяться до іменників чоловічого роду (тому що їх вимова закінчується на приголосну), то й відмінювати треба як іменники чоловічого роду, додаючи до відмінків потрібні закінчення і пам’ятаючи про правила відмінків.
college [koledż] – > D. college’u, [koledżu] C. college’owi [koledżowi], N. college’em [koledżem], M.l.mn. college’e, D.l.mn. college’ów, C.l.mn. college’om, N.l.mn. college’ami.
Wilde [Łajld] -> D. Wilde’a [Łajlda], C. Wilde’owi [Łajldowi], Na. Wilde’em [Łajldem].
Ще de Gaulle’a [de gola].
Що позначають ці літери D, C, N — читайте тут у таблиці: Відмінки у польській мові: таблиця однини
Зауваження 1: увага на місцевий відмінок — там часто бувають чергування приголосних, і потрібно «спостерігати» за останньою приголосною. У слові Wilde остання приголосна -d-, а вона якраз має змінитися на -dzie у місцевому відмінку, і тому так буде відбуватися, і апостроф тут вже буде зайвим: o Wildzie. Така ж історія зі словами Joyce [dżojs] — o Joysie [dżojsie] (при тому що D — Joyce’a, N. Joyce’em) і Robespierre [Robespier] — o Robespierze (але в D. Robespierre’a, Robespierre’em).
Зауваження 2: є невелика група прізвищ, які також закінчуються на німе -e, але при вимові закінчуються на голосну (приклад: Montague [ˈmɒntəˌɡjuː, Montagju]). Такі прізвища — не повинні відмінюватися у польській мові взагалі і, відповідно, апострофа тут теж не буде.
Зауваження 3: Не ставимо апостроф також перед «прикметниковим закінченням» (końcówką przymiotnikową): Christie [kristi] — > Christiego [kristіего]. Тобто, у випадку, коли запозичене слово — зовсім не іменник чоловічого роду.
Зауваження 4: ще непогано б знати походження імені. Якщо це англосакське ім’я Charles [czarls], то його слід відмінювати як Charlesa [czarlsa], Charlesem [czarlsem], o Charlesie [czarlsie]. А от точно таке ж французьке ім’я Charles [szarl] — вже вимагає до себе апострофа при відмінюванні: Charles’a [szarla], Charles’em [szarlem], Charles’u [szarlu].
Останні зауваження, звичайно, ще ті труднощі (але ж які цікавинки! Гей, ти Чарльз чи Шарль, а?). Не думаю, що вони вам десь у найближчому майбутньому знадобляться. Але якщо раптом — то ви будете знати, де воно, правило, лежить. 🙂
Апостроф у польській. Випадок 3a: Jacques’a, Descartes’a
Все попереднє в пункті 3 застосовується до французьких імен і прізвищ, які закінчуються на -es.
- Jacques -> D. Jacques’a, Miejsc. o Jacques’u
- Combes – > D. Combes’a, Miejsc. o Combes’ie
- Descartes – D. Descartes’a, Miejsc. o Descarcie (місцевий відмінок, чергування приголосних, апостроф не ставиться — так, як казала в пункті 3, у зауваженні 1).
Апостроф у польській. Випадок 4: Harry’ego, Kennedy’ego
Це випадок, коли іноземне слово закінчується на -y. Тобто, по суті, воно для польської мови є прикметником, оскільки саме ця частина мови закінчується на -y (і ще -i іноді). Тому ставимося до таких слів як до прикметників і додаємо при відмінюванні закінчення прикметника. І робимо це за допомогою апострофа:
- Kennedy [kenedi] -> D. Kennedy’ego [kenediego], C. Kennedy’emu [kenediemu], N. Kennedym [kenedim].
Мій улюблений Гаррі Поттер польською буде відмінюватися так само, з апострофом:
- Harry [hary] -> D. Harry’ego [harego], C. Harry’emu [haremu], N. Harrym [harym].
- Henry -> Henry’ego, Henry’emu, Henrym
Бачите? З орудним відмінком апостроф вже не знадобився, і літера -y- тому не подвоюється: Kennedym, Kennedych.
Зауваження 1: без апострофа будуть писатися угорські прізвища: Horthy, Horthyego. Залишилося лише навчитися визначати угорські прізвища…
Зауваження 2: без апострофа будуть писатися прізвища, у яких закінчення -y- вимовляється як -j-: Boy [boj] -> Boya, Disney [disnej] -> Disneya.
Це основні моменти з апострофом у польській мові, наскільки мені вдалося вникнути та розібратися, звісно. Мені самій було дуже цікаво писати цю статтю, адже я нарешті зрозуміла, чому в книзі про Гаррі Поттера його так дивно відмінюють. 🙂 Тепер і ви теж будете знати — ура!
До нових статей.
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com