- Аудіовистави польською мовою / Музичні казки - 13 Грудня 2024
- Дієслова-пастки у польській мові - 2 Грудня 2024
- Свен Нордквіст “Різдво у Петсона” польською мовою, читання - 1 Грудня 2024
Останнє оновлення 9 Листопада 2024
Польські прислівники — це самостійна, незмінювана частина мови. Прислівники позначають ознаки дієслів, прикметників або інших прислівників. Простіше кажучи, вони вказують на місце (gdzie? / де?), час (kiedy? / коли?), спосіб виконання дій (jak? / як?), а також указують на ступінь інтенсивності (jak bardzo? ile razy? / наскільки сильно? скільки разів?).
І так, багато прислівників ми вчимо в польській мові вже з самого початку: Jak się masz? — Dobrze! Świetnie! Nieźle! Fatalnie! Źle! — усе це прислівники.
Приклади прислівників у польській мові
- ulegać komuś ciągle — піддаватися комусь постійно;
- przyjść tutaj — прийти сюди;
- wcale nie rozumieć — зовсім не розуміти;
- być gdzieś wczoraj — бути десь вчора;
- zobaczyć coś nagle — побачити щось раптово;
- być bardzo wesołym — бути дуже веселим;
- zrób to teraz — зроби це зараз;
- być ładnie ubranym — бути гарно вдягненим;
- coś rozległo się trzykrotnie — щось прозвучало тричі.
Розряди польських прислівників за значенням
Польські прислівники можуть бути кількох розрядів: прислівники способу дії (przysłówki sposobu), якісні прислівники (określające jakość)), прислівники міри та ступеня (przysłówki stopnia / miary), прислівники часу (przysłówki czasu), місця (przysłówki miejsca), невизначені прислівники (przysłówki nieokreślone). Розглянемо деякі приклади деяких прислівників у таблицях:
Przysłówki sposobu | Прислівники способу дії |
---|---|
szybko | швидко |
wolno | повільно |
ostrożnie | обережно |
głośno | голосно |
cicho | тихо |
dobrze | добре |
źle | погано |
ładnie | гарно |
brzydko | негарно |
poprawnie | правильно |
wyraźnie | виразно |
po polsku | польською |
tajemniczo | таємничо |
wesoło | весело |
chętnie | охоче |
Przysłówki czasu | Прислівники часу |
---|---|
dziś | сьогодні |
wcześnie | рано |
późno | пізно |
rychło | скоро |
Przysłówki miejsca | Прислівники місця |
---|---|
blisko | близько |
daleko | далеко |
nisko | низько |
wysoko | високо |
Польські прислівники: правила словотворення
Польські прислівники, утворені від іменників
Польські прислівники, утворені від іменників, можуть бути простими та складеними.
Прості прислівники — це skostniałe («закостенілі») відмінки іменників (тобто, колись вони були такими, але тепер — пам’ятайте — стали прислівником, тобто незмінюваною частиною мови). Вони можуть мати форму:
називного відмінка (kto? co?) | chyba, masa, siła, trzeba |
родового відмінка (kogo? czego?) | wczoraj, (pewnego) razu |
знахідного відмінка (kogo? co?) | rano, raz, trochę, moc |
орудного відмінка (kim? czym?) | razem, czasem, nocą, latem, zimą, wiosną, dniem, milczkiem |
Ура! Тепер я знаю (і ви також), чому trochę пишеться з -ę! 🙂
Складені прислівники найчастіше утворюються за допомогою прийменників. Відмінність їх від звичайних слів з прийменниками в тому, що вони відповідатимуть на запитання gdzie? kiedy? jak? і окремо від себе втрачатимуть своє значення.
Отже, ці прийменники поєднуються з різними відмінками іменників (і займенників також):
з родовим відмінком (kogo? czego?) | dookoła, do dnia, od razu, z rana, za pamięci |
зі знахідним відмінком (kogo? co?) | na czas, na południe, na raz, naprzód, nadzwyczaj |
з орудним відмінком (kim? czym?) | nad ranem, nad wieczorem, przed świtem, przedtem |
з місцевим відмінком (o kim? o czym?) | nareszcie, po trochu, po omacku, powoli, w końcu, wreszcie, wprawdzie |
Іноді замість прийменника може бути займенник: co dzień, co noc, co chwila.
Польські прислівники, утворені від прикметників
Прислівники на -o та -e
Більшість прислівників — це регулярні форми, які утворюються від прикметників за допомогою суфіксів (закінчень) -e або -o. І головне мистецтво — правильно підібрати літеру. Особливо враховуючи те, що деякі прислівники можуть мати як суфікс -о (pochmurno), так і суфікс —е (pochmurnie).
Читайте також: Прикметники в польській мові
Виникнення того чи іншого закінчення залежить від будови прикметника або мовної звички.
Прислівники на -о утворюються від прикметників з основою, що закінчується на:
- м’який або функціонально м’який приголосний: badawczy – badawczo, głupi -> głupio, gorący -> gorąco, tani -> tanio;
- -k, -g, -ch: daleki -> daleko, drogi -> drogo, suchy -> sucho;
- -b, -p, -d, -s: gruby -> grubo, ślepy -> ślepo, młody -> młodo, bosy -> boso;
- -(ow)aty, -asty, -owy: bogaty -> bogato, nerwowy -> nerwowo, różowy -> różowo, zdrowy -> zdrowo;
- -ny (деяких): brudny -> brudno, ciemny -> ciemno, jasny -> jasno;
- – omy (деяких): nieruchomy -> nieruchomo, rzekomy -> rzekomo, stromy -> stromo;
І від групи інших прикметників: częsty -> często, czysty -> czysto, gęsty -> gęsto, krzywy -> krzywo, łatwy -> łatwo, miły -> miło, mokry -> mokro, okrągły -> okrągło, ostry -> ostro, poziomy -> poziomo, prosty -> prosto, przykry -> przykro, pusty -> pusto, słony -> słono, spory -> sporo, stary -> staro, szary -> szaro, tłusty -> tłusto, wolny -> wolno.
Прислівники на -e утворюються від прикметників з основою, що закінчується на:
- -ny (багатьох): biedny -> biednie, fizyczny -> fizycznie, ładny -> ładnie, przyjemny -> przyjemnie, wiosenny -> wiosennie;
- -ły: biegły -> biegle, ciągły -> ciągle, doskonały -> doskonale, trwały -> trwale (але є винятки: biały -> biało, ciepły -> ciepło, wesoły -> wesoło, okrągły -> okrągło);
- -(l)iwy, -ywy: dokuczliwy -> dokuczliwie, prawdziwy -> prawdziwie (виняток: żywy -> żywo);
- -awy (деяких): ciekawy -> ciekawie, łaskawy -> łaskawie;
- -isty, -ysty: wieczysty -> wieczyście, wyrazisty -> wyraziście (виняток: czysty -> czysto);
- -omy: łakomy -> łakomie, nieświadomy -> nieświadomie, świadomy -> świadomie (але: nieruchomy -> nieruchomo, rzekomy -> rzekomo, stromy -> stromo).
І від інших прикметників: całkowity -> całkowicie, dobry -> dobrze, mądry -> mądrze, otwarty -> otwarcie, skryty -> skrycie, uprzejmy -> uprzejmie.
Існування обох форм -o і -‘e
Іноді паралельно існують обидві форми прислівників (із закінченням на -o та з закінченням на -‘e: falisty -> falisto / faliście, kwiecisty -> kwiecisto / kwieciście, pochmurny -> pochmurno / pochmurnie, nudny -> nudno / nudnie, smutny -> smutno / smutnie, miły -> miło / mile, tęskny -> tęskno / tęsknie.
Мене цей факт завжди бентежив. Гаразд, добре, у польській мові можуть рівноправно існувати дві форми прислівників: одна із закінченням на -o, друга — на -‘e. Як то кажуть, неприємно, але факт 🙂 Але тоді питання: як розрізнити, де і яку форму вживати?
- Деякі форми прислівників, що закінчуються на -o, вживаються як предикатив у виразах на кшталт:
- jest mi smutno — мені сумно; у той час як форма smutnie використовується в: Marta uśmiechnęła się smutnie — Марта сумно посміхнулася;
- jest mi nudno — мені нудно; а форма nudnie — наприклад, у фразі: on mówi nudnie — він говорить нудно;
- jest mi bardzo miło — мені дуже приємно; форма mile: twoja mama przyjęła nas bardzo mile — твоя мама дуже добре нас прийняла;
- jest mi tęskno za domen — мені сумно = я сумую за домом; форма tęsknie: spojrzał na nią tęsknie — він сумно = з тугою на неї подивився;
- Деякі прислівники, які закінчуються на -o, мають буквальне значення, у той час як прислівники, що закінчуються на -e, мають переносне значення:
- mglisty (туманний, наприклад, mglisty dzień — туманний день): 1) mglisto (туманно) — dziś jest mglisto — сьогодні туманно (тобто, буквальне значення); 2) mgliście (неясно) — pamiętam to bardzo mgliście — я пам’ятаю це дуже смутно/неясно;
- równy (рівний, наприклад, równa podłoga — рівна підлога): 1) równo (рівно) — równo przykleić — приклеїти рівно (буквальне значення); 2) równie (так само) — twój sposób jest równie skuteczny — твій спосіб так само ефективний.
- Зазвичай від прикметників, що закінчуються на -ki, утворюються форми прислівників на -o. Давні форми на -e вживаються, як правило, у сталих виразах:
- daleki (далекий): daleko / dalece: Jak dalece realny jest dla ciebie Bóg? (часто зустрічається саме в релігійній лексиці)
- wysoki (високий): wysoko / wysoce: wysoce podejrzana nauka — вкрай підозріла наука; до речі, ця опція також підходить до попереднього пункту, як небуквальне значення «високо».
Складені прислівники цієї підгрупи мають подвійне походження. Деякі були утворені з складених прикметників + суфікс -е: dobrowolny -> dobrowolnie, prawdopodobny -> prawdopodobnie. А інші — за допомогою прийменників.
Складені прислівники на -a
Прийменники bez, do, od, z утворюють із прикметниками прислівники із суфіксом -а: bez mała, do syta, od dawna, z bliska, z cicha, z daleka, z dawna, z grubsza, z rzadka.
Складені прислівники на -u
Це досить численна група. Прийменник po утворює із прикметниками прислівники із суфіксом -u: po cichu, po polsku, po sąsiedzku, po ludzku. Також ці прислівники можуть бути «злитими»: pomału. Або суфікс стає більш складним –emu: po staremu, po bożemu.
Складені прислівники на -o
Прийменники na, o, za утворюють із прикметниками прислівники із суфіксом -o: na czerwono, na gorąco, na lewo, na prawo, na pewno, na miękko, za dużo, za drogo, o mało.
Польські прислівники, утворені від числівників
Liczebniki mnożne (мультиплікативні числівники, як-от podwójny + числівники кратності, як-от dwukrotny ) утворюють прислівники із суфіксом -e: podwójny -> podwójnie, potrójny -> potrójnie; dwukrotny -> dwukrotnie, trzykrotny -> trzykrotnie, stokrotny -> stokrotnie.
Liczebniki wielorakie (різноманітні числівники) утворюють прислівники із суфіксом -o: dwojaki -> dwojako, trojaki -> trojako.
Liczebniki porządkowe (порядкові числівники) середнього роду утворюють прислівники за допомогою прийменника po: po pierwsze, po drugie, po trzecie і т.д.
Складені прислівники утворюються від liczebników głównych (кількісних) і porządkowych (порядкових) у сполученні із іменником raz. Вони відповідають на питання ile razy, jak często: jeden raz, dwa razy, або на питання który raz z rzędu: pierwszy raz, drugi raz і т.д.
Читайте також: Польські числівники: правила, таблиці
Польські прислівники, утворені від займенників
Дійшовши до цього розділу, можна вже почати трохи хвилюватися, бо дуже багато прислівників не було в попередніх розділах. А як же gdzie, jak, kiedy, skąd, tutaj, potem? Усі ті часто вживані прислівники, без яких неможливо уявити собі нормальну польську мову? Так ось вони — усі утворюються від займенників.
Читайте також: Займенники в польській мові
Наприклад, родовий займенник (zaimek rodzajowy) + суфікс -o утворює такі прислівники: jako, tako, nijako, wszelako. Прислівник tako зараз використовується лише у фразеологізмі jako tako (непогано).
Прислівники образу або способу дії (przysłówki sposobu) утворюються за допомогою кореня родових займенників та суфікса -ak: jak, nijak, owak, siak, tak.
Прислівники місця (przysłówki miejsca) мають суфікси:
- -aj: tutaj;
- -am: tam;
- -ędy: którędy, tędy, owędy, tamtędy, wszędy. Owędy вже застарів і зустрічається у фразеологізмі tędy owędy (цією і іншою дорогою);
- -ędzie: wszędzie;
- -u: tu;
- -dzie: gdzie.
Прислівники часу (przysłówki czasu) мають суфікси:
- -edy: kiedy, wtedy.
Складені прислівники, утворені від займенників, бувають zestawieniami, zrostami і złożeniami (допоможіть з внятним перекладом :), зіставленнями, злиттями і збірками?).
Zestawienia складаються з прислівника, утвореного від займенника, і часток bądź, byle, lada:
- bądź: gdzie bądź, jak bądź, kiedy bądź, dokąd bądź, skąd bądź, którędy bądź;
- byle: byle gdzie, byle jak, byle kiedy;
- lada: lada gdzie, lada jak, lada kiedy.
Zrosty zaimkowe за допомогою частки -kolwiek, -ś утворюють невизначені прислівники (przysłówki nieokreślone):
- -kolwiek: gdziekolwiek, jakkolwiek, kiedykolwiek, dokądkolwiek, skądkolwiek;
- -ś: gdzieś, kiedyś, jakoś, dokądś, skądś.
А за допомогою часток -ż, -że — утворюються питальні прислівники:
- -ż: gdzież, jakoż, kiedyż;
- -że: dokądże, skądże.
За допомогою частки ni- (nie-) у якості префікса утворюються заперечні прислівники:
- ni-: nigdzie, nigdy, nijak.
- nie-: niekiedy.
Ще zrostami є такі прислівники: owszem, potem, wtem, zatem.
До складених прислівників також належать:
- -ąd: dokąd, dotąd, odkąd, odtąd, pokąd, potąd, skąd, stąd.
- -i, y: dopóki, dopóty.
- dotychczas, natychmiast.
Так, згодна, я теж під кінець вже втомилася збирати всі ці прислівники. 🙂 Але мені було цікаво зрозуміти, звідки вони беруться, як утворюються. Відмінювати їх не потрібно — і то вже хліб. Але зате у них, як і у прикметників, є ступені порівняння. Про них я обов’язково вам розповім в одній з майбутніх статей. І якраз із цієї ми будемо брати туди приклади.
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com