- Гаррі Поттер польською (метод Франка) Розділ 5, ч. 2 - 13 Січня 2025
- Гаррі Поттер польською (метод Франка) Розділ 5, ч. 1 - 13 Січня 2025
- Відеоурок польської мови №32: Świnka Peppa – Komputer dziadka Świnki - 13 Січня 2025
Останнє оновлення 25 Грудня 2024
Chleb чи hleb? Гаразд, це просто. А Kubuś був Puchatek чи Puhatek? Квітка chryzantema чи все ж таки hryzantema? Герой — він bochater чи bohater? Якщо у вас виникають сумніви щодо цих слів або інших із цими літерами, то настав час уважніше розглянути правила правопису “ch” та “h” у польській мові.
Читайте також: Правила правопису “rz” та “ż” в польській мові
Варто почати з того, що ch та h у польській мові абсолютно однаково вимовляються — як [х] (не хриплячий, а легкий), і саме в цьому полягає проблема. Немає жодних тонкощів у вимові — усе однаково. А отже, потрібно точно й заздалегідь знати, яку саме букву слід написати в тому чи іншому слові.
Традиційно пропоную вам два способи подивитися на правила — з польської точки зору та з точки зору мови української.
Починаємо з польської сторони.
Правила правопису “ch” та “h” у польській мові
Польський правопис h
Літера h пишеться, коли у споріднених словах або в інших формах того самого слова вона чергується з g, ż, z:
- g : wahać – waga;
- ż : druh – drużyna;
- z : błahy – błazen;
Крім того, h пишеться після літери z:
- z : zhańbić, zharmonizowany, zheblować.
Буква h пишеться в словах іншомовного (як правило, грецького) походження, що починаються на:
- hagio-: hagiografia;
- halo-: halogen;
- helio-: heliocentryczny, helioskop;
- heks-/heksa-: heksametr, heksagon.
- hekt-/hekto-: hektolitr, hektar;
- hemi-: hemicykl, hemiceluloza (не плутати з chemia та його похідними);
- hemo–/hema/hemato: hemofilia, hematologia, hemoglobina;
- hetero-: heteroseksualny;
- hial-: hialotypia;
- hier-/hiero-: hieroglif, hieratyczny;
- hipo-: hipoteza, hipochondryk, hipopotam;
- higro-: higroskopijny;
- hiper-: hiperpoprawny, hiperinflacja, hipertonia, hiperbola;
- homo-: homonim, homologacja;
- homeo-: homeopatia
- hydr/o-: hydraulik, hydrant, hydrofor;
Також у часточках:
- hum-: humanista, humor, humorystyczny;
- hel-: Helena, Helsinki;
- his-: historia, histeria;
- hos-: hostessa, hospicjum;
H ми також пишемо на початку слів, що починаються з: haf-, hau-, hai-, hun-, hep-, het-, hie-, hun-, hot-, huf-, hen-, heu-, hok-, hig-, hil–, наприклад, higiena, hiena, hierarchia.
Якщо є варіативні форми слів без початкового h: harfa / arfa, hej / ej, Hanna / Anna, Hanusia / Anusia, Hindus / Indus.
H пишемо також у словах іншомовного походження, а також у деяких польських, написання яких важко пояснити якимось правилом:
- horror, Holandia, Hiszpania, Sahara, Himalaje, filharmonia, harmonia, hymn, hak, hala, hamulec, horyzont, huragan, harcerz, handel, Abraham, hart, bohater, ekshumacja, honorarium, hasło, nihilizm, hermetyczny тощо, зокрема похідні від цих слів, як hotelarz, hodować, handlowiec, handlować тощо.
Крім того, h чудово почувається в «гучних» словах, як:
- harmider, hałas, huk, куди входять і вигуки hej! hop! hejże! hura! halo! aha! oho!
Винятком тут будуть вигуки, де [х] буде в кінці (детальніше буде далі, у частині про двознак ch): ach! ech! och!
А сміятися можна і так, і так:
- cha, cha та ha, ha.
З більшої частини написаного вище можна також зробити висновок, що h зазвичай пишемо на початку слів: крім написаних вище, додам ще herbata, hangar, huta, herb, husarz, huśtawka, Henryk, Hubert, hodowca, haftować. Не забувайте, звісно, про похідні всіх цих слів.
Варто також знати, що в середині слів зазвичай пишеться ch, але є деякі, де буде h (вони зазвичай створюють багато труднощів полякам): błaha і wahać się (обидва з чергуваннями), ohydny, wataha, czyhać, grahamka, druhna, bohater.
І якщо в деяких із них ви заміните h на г або пустоту… Ви почнете бачити точку зору української мови, до якої ми повернемося після розгляду ch.
І УВАГА! H ніколи не пишеться в кінці слів (крім druh, Boh (річка)).
Польський правопис ch
Ch пишемо, коли у споріднених словах або в інших формах того самого слова двознак чергується з:
- sz : mucha – muszka, duch – duszek, puch – puszek, brzuch – brzuszek, ucho – uszko, ruch – ruszać;
- ś: piącha – pięść;
- s: decha – deska, Włochy – włoski, Czechy – czeski;
Також пишемо ch після приголосної s:
- s: schody, schab, schowek, schować;
Пишемо ch у запозичених словах, якщо в мові-джерелі пишеться буквосполучення ch:
- charakter, chaotyczny, charytatywny, chemia;
У попередній частині про літеру h я багато говорила про слова грецького походження, тож багато з них також пишуться через ch. Наприклад:
- arch–/archi-/arche–: archetyp, archiwum, archaizm;
- chrono-: chronologia, chromosomy;
- synchro-: synchronia;
- chir–: chirurgia;
- chlor-: chlorofil, chlorek;
- а також chol-, chrom-, choreo-, chryz-, echin-, echo-, psych-, schizo-.
Також ch пишеться в таких закінченнях, як -stych, –chia, –cha, –chać, –chnąć.
Ch зазвичай пишеться перед літерами:
- ą: cechą, otuchą, za macochą;
- ę: chętny, trochę, zachęta;
- ó: chór, samochód, zachód;
- c: chcę, niechcący;
- ć: chciwy, szlachcic, chcieć;
- l: chleb, chlew, chlapać;
- ł: chłopiec, pchła, chłodny;
- m: chmura, chmiel, natychmiast;
- n: próchno, powszechny, pachnący;
- ń: kuchnia, technika, pchnięcie;
- rz: chrzan, chrzest, chrząszcz;
- w: pochwała, chwast, uchwyt;
Ch взагалі пишемо перед усіма приголосними, крім слів: druhna, hrabia, Hrubieszów, hreczka, hramota, hm, uhm (та їхніх похідних).
Ch завжди пишеться в кінці слів (практично!):
- pech, miech, grzech, strach, zuch, groch, piach, paluch, w miastach, o chłopcach;
Винятком, звісно, є слова druh та Boh (ми їх уже розглядали в частині про букву h).
І ще є слова, де з польської точки зору важко пояснити, чому там пишеться ch: hałwa, chomik, choroba, chałka, rechot. Звісно, якщо підставити замість ch -> нашу х… Але я забігаю наперед 🙂
Та й забігла я не дуже далеко, пора вже перейти до частини статті для тих, хто володіє українською мовою.
Точка зору української мови на правила правопису “ch” та “h” у польській
У випадку з обома — з ch і h, були слова, правопис яких поляки не можуть пояснити правилами. Вам, сподіваюся, більшість цих слів здалися знайомими. Для цього потрібно було подумки замінити ch на х, а h — на г або порожнечу (нульовий звук), і виходило цілком зрозуміле «наше» слово. Давайте розглянемо приклади.
Відповідності h у польській та українській мовах у таблиці
Літері h в українській мові часто відповідає літера г або її відсутність, тобто на цьому місці немає нічого.
PL | UA |
---|---|
h | г/нічого |
herb | герб |
hiacynt | гіацинт |
hiena | гієна |
Hiszpania | Іспанія |
humor | гумор |
hotel | готель |
horyzont | горизонт |
filharmonia | філармонія |
harfa | арфа / гарфа |
hymn | гімн |
higiena | гігієна |
hulać | гуляти |
alkohol | алкоголь |
hipoteka | іпотека |
hasło | гасло |
honor | гонор |
ohydny | огидний |
wahać się | вагатися |
hołota | голота |
nahajka | нагайка |
Винятки з цього “правила” є, наприклад, hokej – хокей.
Відповідності ch у польській та українській мовах у таблиці
А ch, як ви вже, мабуть, здогадалися, у наших мовах зазвичай відповідає літері х.
PL | UA |
---|---|
ch | х |
chleb | хліб |
mucha | муха |
chałwa | халва |
chomik | хом’як |
chłopiec | хлопець |
kuchnia | кухня |
ucho | ухо |
archiwum | архів |
strach | страх |
groch | горох |
grzech | гріх |
Винятки також є, наприклад, rechotać — реготати.
Правила правопису “ch” та “h” у польській мові: висновок
На місці літери h у відповідних словах в українській часто буває г або нічого. У тих місцях, де в польській мові пишеться ch, у відповідних словах в українській мові зазвичай буває х. Якщо чуємо звук [х], то слова з літерою h часто починаються й майже ніколи не закінчуються на неї. Закінчуються саме на ch.
Читайте статті про інші труднощі польської орфографії:
Правила правопису “rz” та “ż” в польській мові
Правила правопису “ó” та “u” в польській мові
Вимова та правопис ą і ę у польській мові
Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com