Последнее обновление статьи:

Привет всем, сегодняшняя беседа будет на украинском языке, если вы его не знаете, кликните правой кнопкой мышки на тексте и выберите в открывшемся контекстном меню “Перевести на русский”. 

Читайте еще: Беседа №3 «Как учить польский язык и быстро на нём заговорить»

Героїня сьогоднішньої бесіди — автор популярної групи з вивчення польської мови на Фейсбуці Język polski materiały Оксана Дубовик. Мене надихає та кількість авторських матеріалів, яка регулярно з’являється в групі. Тож я вирішила дізнатися, як це в неї так добре виходить. 😉

Беседа №4 с автором группы «Język polski materiały» на Facebook

Беседа №4 с автором группы «Język polski materiały» на Facebook

Катя: Дякую, що погодилася на інтерв’ю.  У мене є багато питань до тебе, і перше доволі банальне, але важливе: розкажи читачам трішки про себе.

Оксана: Привіт читачам ProPolski, мене звати Оксана. 🙂 Два роки (з хвостиком) тому я разом із сином приїхала до Польщі на запрошення чоловіка. За освітою — філолог, вчитель української мови й літератури. Раніше мешкала в м. Кропивницький (Кіровоград). 

К: Коли ти почала вчити польську? 

О: Вчити мову почала ще в Україні, але зовсім трішки, бо елементарно не вистачало часу. Тому моя пригода з вивчення польської ще продовжується. 

К: А чи легко було наважитися на переїзд? 

О: Рішення переїхати далося непросто, як і багатьом із нас, зробила це заради сина й чоловіка. Тоді здавалося, що освіта в Польщі краща.

К: А чому тільки тоді?

О: Бо зараз бачу, що не все так у нас (в Україні),  у середній освіті погано, все пізнається в порівнянні. Проте мені подобається, що тут дітей привчають до більшої самостійності, до розуміння, що від них залежить їхнє майбутнє.

К: Ага, тобто, син тут продовжував шкільне навчання? З якого класу?

О: Син закінчив тут гімназію. Зараз — І курс ліцею. 

К: Тоді буде таке питання: що тобі все-таки подобається в польській середній школі. А що не подобається? 

О: Плюси: краще державне фінансування шкіл; те, що дітей поступово вводять у навчальний процес, нема такого навантаження, як у нашій початковій школі (1-4 класи). Популярні уроки в ігровій формі, проектна діяльність.  Багато екскурсій під час навчального процесу, а не після уроків, як у нас. На уроках польської мови детально аналізують текст, багато пишуть, вчать висловлювати власну думку; хоч читають менше, але мають можливість розібрати текст, аналізують фільми, вистави. У нас у старших класах — це підготовка до ЗНО. Там творчості дуже мало. 

Мінуси: все-таки від радянської системи освіти залишилося чимало. Та ж класно-урочна система, відірваність від реалій життя.  На уроках англійської дають так само заучувати аркуші слів. Польська школа теж потребує реформ, інакше вчителі не страйкували б.  Але попри недоліки системи освіти, на мою думку, тут у дітей більше можливостей для реалізації в майбутньому, оскільки старша школа профорієнтована.  Але навіть не це… Я не очікувала, що тут державні школи такі різні. Що тут теж є рейтинги й популярне репетиторство.

К: О, про це я теж не знала, це цікаво! Мій досвід закінчується тим, що я знаю, що є паньствові і приватні, і що якщо є гроші, то треба віддавати у приватні. Але це в Сілезькому воєводстві. 

О: Я теж не так багато знаю. Запитую в сина і в дітей, яких навчаю. От вони якраз і кажуть, що все залежить від школи і вчителя. Досить  багато хто із знайомих віддав дітей в Britannica School, бо там кращий рівень навчання. У наших мігрантських “мамських” групах дехто сумує за українськими навантаженнями. Син також зауважує, що вчителі в Україні вимогливіші, більше переймаються результатами навчання.  

К: Розумію. Усе, окрім суму за навантаженням. 😉 

О: Тут, мабуть, більше саме в старшій школі вимог до учнів. І знову ж таки, ліцеї є престижні і не дуже, от що здивувало. Ще тут батьки і ‘класні керівники’ контактують через електронну пошту (dzienniki elektroniczne), а не по телефону. Для нас це трохи незвично.

К: А домашки є? 

О: У перших класах тут домашніх майже немає. Пізніше домашніх більше, проте менше, ніж у нас було. Майже всі знайомі кажуть, що навантаження в Україні більше на дітей, ніж тут.  Може, за цей час щось змінилося. В Україні ж якраз нова реформа, та й у Польщі теж. До речі, у нас, як на мене, на багато вищому рівні проводять шкільні концерти, взагалі святкові заходи. 

К: А в чому це проявляється?

О: Знову ж таки, думаю, що все залежить від школи і вчителів. Тут наче простіше до цього ставляться. В Україні більш яскраво, святково, не так хаотично, чітко за сценарієм. Діти добре підготовлені, приміщення естетично оформлене відповідно до заходу, який має проводитися. У Польщі я вперше побачила, що діти можуть вийти на сцену непідготовленими, невиразно промовити текст, а вчителям наче й  байдуже. У нас маленькі артисти виходять на сцену. Відповідальніше ставляться, отримують задоволення від виступу чи що…

К: Подумала і погоджуюся. Моя мала знайома полька, коли розповідала про концерт на 11-е листопада, казала це без жодного ентузіазму, хоча дитина дуже артистична. 

О: Часто польських дітей важко змусити щось вивчити додатково, залишитися після уроків на репетицію. З одного боку ніби хочуть узяти участь, а з іншого — не хочуть “заморочуватися” з підготовкою. Тут дуже цінується вільний час. Про це навіть розповідала мені одна знайома українка, яка працює з польськими дітьми, і їй довелося готувати їх до концерту. Казала, що важко було. Розумієш, у нас дуже багато проводять репетицій перед виступом, тут із цим «лагідніше». Але одразу застерігаю, що мої враження можуть бути поверховими щодо цього питання.

Ще суттєва різниця: у нас вчителі більше опікуються дітьми, «няньчаться», переймаються результатами дітей. Така у нас система.

К: Цікаво, дуже цікаво!

О: Будеш мати дітей — зробиш власні висновки 🙂 Тут думки можуть відрізнятися дуже. Мої враження можуть бути суб’єктивними.

К: Це правда. 🙂

К: Оксано, я так і не запитала, чому саме польську почала вчити. Чи є ще якісь причини, окрім, як я зрозуміла, чоловіка?

О: О, я маю польське коріння. Якийсь прапрадід приїхав до України з Кракова (чи околиць), бо тут давали землю. У родині завжди про цеговорили, але особливо не наголошували за часів СРСР.

К: А воно тобі якось допомогло тут, у Польщі?

О: Мені — ні, ніяких документів не залишилося, бо прадіди були розкуркулені й вислані на Кавказ. Хіба що допомогло у вивченні мови в майбутньому, бо багато слів знала з дитинства.  А чоловікові — так. Насправді групу Język polski materiały створив мій чоловік Артем. Спочатку закриту, де збирав матеріали для себе. Тому така  назва. Згодом почали додаватися його знайомі, які вчили в Кропивницькому польську.

К: І розвинулося вже до дванадцяти тисяч людей! Szacun! А як ти долучилася? Як почала вивчати польську?

О: Я вже по приїзду до Польщі почала активно вивчати польську, відвідувала курси при бібліотеці. Але багато вчилася сама. Оскільки перші місяці не працювала, то почала додавати пости в групу: якусь табличку знайшла для себе корисну, прочитала статтю  — поділилася. Побачила, що людям цікаво — і якось захопилася. Оте «вчительське» в мені просилося назовні, мабуть. Все, що читала, аналізувала, виписувала незнайомі слова. Десь так з’явилася думка про перекладні мінісловнички. Крім того, допомоги потребував син — доводилося багато читати, шукати потрібну інформацію, щоб йому легше було. 

К: Добре, але перші кроки з польською почалися ще в Україні? З чого ти починала? 

О: Зараз майже в кожному місті є якесь товариство поляків. От звідти й починала. Лекторка була хороша, проте весь час запізнювалася і любила поговорити на теми, які навчання не стосувалися. 🙂 Все дуже повільно просувалося. До того ж, я люблю конкретику. Тому там я не дуже багато взяла для себе. Головне — основи: абетка і вимова буквосполучень, перші слова. Далі вже було простіше.

О: Потім курси тут, у Польщі, при бібліотеці. Десь мені моя філологічна освіта допомагала, а десь заважала. Найважче заговорити, бо тут спрацьовує вчительський перфекціонізм — хочеться відразу і правильно. Як у всіх, мабуть.

К: Так, і це часто — найголовніша помилка. 

О: Знаю. У теорії все так. Але психологічний бар’єр важко подолати. Мені допомагала в цьому наша українка-полоністка. Теж Катерина.  Але насправді допомогти можна лише самому собі. На мою думку, це залежить від особливостей характеру людини.

К: Це були платні чи безкоштовні курси? Що тобі на них сподобалося, а що ні?

О: Безкоштовні і платні. Одні були в Ґдині, інші в Сопоті. Також я і сама вчилася багато за допомогою мережі Інтернет, розмовні клуби були… Так я і знайшла твій ProPolski))) Якщо подивитися історію групи JP, то я там поширювала знайдене десь, то був мій спосіб навчання. 

О:  А ще я люблю порівнювати мови: шукати спільне й відмінне. Особливо люблю фразеологію. Іноді в групі з’являлися публікації після випадково підслуханої розмови. Записувала собі незнайому фразу/слово, перекладала, робила публікацію 🙂 

К: Теж люблю так з користю “підслуховувати”. 🙂 Як сильно тобі допомагали курси?

О: Плюс цих курсів, що вони взагалі є. 🙂 Мої викладачі звертали увагу на найважчі моменти польської мови, ми працювали над вимовою, багато слухали, читали. Нейтів спікери — це чудово!. Але мені здається, що вони мають знати хоча б трохи мову тих людей, яким викладають. Тоді легше зрозуміти, на що звернути більшу увагу. Як відомо, часто одна й та ж людина викладає і слов’янам, і англомовним. А це різні підходи. Ну, ти в курсі. 

К: Так.  Але я взагалі за те, щоб початки мови виклала людина, яка є нейтівом насамперед твоєї мови, або ж нейтівом мови, яку вивчаєш, але з доброю твоєю рідною мовою. Це ще Дмитро Петров казав. 

О: Погоджуюся. Було в мене також щось на зразок депресії після переїзду. Я не соромлюся про це говорити.

К: Депресія — важке слово і важкий стан. Чому вона в тебе трапилася і як ти з неї видосталася?

О: Розумієш, у  мене в Україні було інтенсивне вчительське життя. Особливо в останній рік перед від’їздом — два випускних класи, які складають ЗНО. Вдома реалізованість, зайнятість,  там тебе цінують, ти вже чогось досягнув. У мене толком і вихідних не було. А тут я за 17 років раптом без роботи кілька місяців! Може, то було емоційне вигорання. У кожного своя історія. Знаєш, допомогла в певний момент група. Така собі ілюзія «потрібності й корисності». Коли ти бачиш, що знайдені чи підготовлені матеріали для вивчення польської мови комусь допомагають — це приємне відчуття. Підпрацьовувала коректором і нянею трохи. Потім була співпраця з порталом для українців у Польщі. Дописувала туди кілька разів на тиждень на теми вихідного дня. Нічого особливого, але це був цікавий досвід хоча б для того, щоб зрозуміти, що це не моє. Звісно, депресія також через сум за Україною, за рідними, тривожність за завтрашній день, вихід із зони комфорту. Мені на момент переїзду було 39 років. Знаєш, у 40 років хочеться трохи стабільності, а не починати все спочатку.

К: Ні-ні-ні, не вірю, що тобі стільки років! Супер виглядаєш!!! Дуже співчуваю щодо депресії… На щастя, може тому, що це був 100% мій вибір їхати сюди, мене всі ці стани оминули. Як виглядає твій сьогоднішній день?

О: Із січня я викладаю українську мову в Міжшкільному пункті навчання української мови й культури в Ґданьску українській меншині. Тут своя специфіка і знову новий досвід. Це щось інше, ніж в Україні. Їхнє прагнення зберігати традиції, обряди, фольклор й особливо мову не може не захоплювати. А з грудня пробую себе в ролі асистентки української/російської мови для дітей-іноземців.

К: Це чудово! А чи в тебе залишається час займатися групою так, як і раніше?

О: Часу займатися групою і блогом все менше, бо поєдную ж дві роботи тепер. А будь-яка публікація, навіть модерування групи — це час. Інколи дивують уподобання читачів. Адже, наприклад, я вважаю, що це корисна інформація для вивчення мови, а реакція людей показує, що не зовсім… Багато хто очікує на “чарівну пігулку”. Засмучує періодична крадіжка авторських матеріалів. Знаю, що тобі це також знайоме. У групі намагаюся поширювати різноманітні матеріали. Вважаю, що іноземну слід вивчати комплексно: читання, аудіювання (слухання-розуміння), граматика, письмо і говоріння — всього потрохи має бути. І хоч більшості подобаються «картинки» для вивчення граматики чи коротенькі словнички, я розумію, що так мову не вчать. Тому ми поширюємо лінки, де можна знайти якусь корисну інформацію, аудіо, відеоматеріали тощо.

К: І це круто! Насправді не так багато місць в мережі, де все так упорядковано, з хештегами, і так багато інформації. А щодо картинок — так, це біда, але притягуюча увагу. 😀 Розкажи, які матеріали з тих, що створюєш та які поширюєш, тобі найбільше подобаються?

О: Тут важко відповісти. Але спробую 🙂 Мабуть, найбільше я пишаюся тим, що підготувала матеріал із добіркою подкастів для тих, хто вивчає або вдосконалює польську мову; упорядкувала також у кількох публікаціях посилання на різні польсько-українські словники, які можна знайти онлайн у вільному доступі в мережі; були також спроби в кількох публікаціях порівняти фразеологізми і правопис в українській і польській мовах. Це все у блозі “Jpolski. info”. Поширюю матеріали досить вибірково, щоб  люди отримали максимально корисну інформацію. Груп із вивчення польської мови насправді дуже багато. На жаль, більшість однотипних, які просто один в одного “стягують” інформацію, поширюють одні й ті ж лінки, підглядають ідеї. Без цього ніяк, звісно. Я дуже ціную авторські матеріали, коли хтось робить щось своє, вкладає душу, допомагає просто так. Такі групи, сторінки одразу можна помітити. Одна із таких — ProPolski. Колись я навіть “прорекламувала” його в одній із добірок, коли дописувала на Yavp.pl

К: Тааааак, я пам’ятаю цю чарівну мить, коли хтось мені скинув посилання на ту статтю! Це була така перша згадка про ProPolski, мені здається, і це було неперевершене відчуття, чесно. Залишу посилання для читачів бесіди: Топ 5 інтернет-ресурсів для успішного вивчення і вдосконалення польської мови

А що підбірки подкастів — пропустила! І давно вже хочу зробити й собі таку підбірку. А там і — хто знає — може і підкаст ProPolski. 🙂 Будеш моїм гостем? 🙂 

О: Що ти маєш на увазі?  Гостею випуску подкасту…?

К:  Ну, наскільки я розумію, як діють підкасти, то мусять бути гості. Без гостей — це вже не “справжній” підкаст. Але я це питання ще не досліджувала, тож не маю аргументів 🙂 

О: Ага, зрозуміла. То вже залежить від того, з якою метою ти створюватимеш подкасти, які теми порушуватимеш. Мене свого часу цікавили подкасти для вивчення й вдосконалення польської, а не просто послухати щось, скажімо, про саморозвиток чи те, як правильно виховувати дітей. Подкастів для вивчення англійської — велика кількість, а от польської — не так уже й багато. Та й ті найчастіше орієнтовані на “західного” слухача. Так що тут роботи непочатий край! 

К: Добре, дякую за поради! 🙂 Оксано, а які питання найчастіше ставлять тобі щодо вивчення польської? 

О: Як правило, питають про значення якогось багатозначного або рідковживаного слова: а чи можна так сказати..; де в реченні має стояти часточка się; у яких випадках вживається сполучник “а” і яке його значення.  Хоча найчастіше просять щось перекласти. Було якось прохання перекласти “любовний” лист))) 

К: Хі-хі 🙂 А які джерела, сайти чи підручники ти найчастіше радиш тим, хто цікавиться?

О: Для тих, хто починає, раджу онлайн-курс Po polsku po Polsce або Polskijazyk.pl.  Тим, хто вже трохи володіє польською і хоче детальніше розібратися з граматикою, варто переглянути відеоуроки на Youtube від Polski z Anią. Також мені імпонує канал Pozdrowienia z Polski, де доброзичлива пані Малґожата в коротеньких відео пояснює нюанси граматики, правопису, звертає увагу на типові помилки при вивченні мови саме слов’янами. Якщо початківців “лякають” канали, де все лише po polsku, то можна подивитися уроки від KanApka чи MojaPolska. Однозначно треба дуже багато слухати. І тут у нагоді (на початку) стануть подкасти від ioannesoculus і hellopolish

Щодо підручників, то мені особисто імпонує “Krok po kroku” I. Stempek (як базовий), а от тренувати навички читання можна з “Розмовляй і читай польською мовою. Розмовні теми. Тексти для читання” (авт. Наталія Лобас). Звісно, твій сайт я теж раджу, оскільки на ньому можна знайти практично все для вивчення мови!  

К: Дякую!! І ще — хочу започаткувати традицію бесід: які 3 книжки ти порадила б прочитати тим, хто хоче досконало вивчити польську мову? 

О: Щодо “досконало”, то навіть не знаю, що відповісти)) Це питання, на мою думку,  краще ставити полоністам. Можу назвати книги, які легко читаються, це “Szeptucha” i цикл “Kwiat Paproci” Катажини-Береніки Міщук (Katarzyna Berenika Miszczuk), книги Данки Браун (Danka Braun) та детективи Йоанни Хмелевської (Joanna Chmielewska). Ну і “Гаррі Поттер” — куди ж без нього 🙂

К: Дуже тобі дякую за теплу і bardzo корисну бесіду!!! 


Читайте также: Все беседы

До новых бесед! И с наступающим! 🙂


Ваша Катерина Лукьянова, автор блога о польском языке ProPolski.com


Если материал был интересен и полезен, я буду рада поддержке! Я собираю на хорошую камеру, чтобы начать снимать для вас качественные обучающие видеоролики. 🙂

Из любой точки планеты:

Стать патроном на Patreon

Donate with PayPal

Как еще поддержать блог ProPolski (в частности из России)


Беседа №4 с автором группы «Język polski materiały» на Facebook

Екатерина Лукьянова

Здравствуйте. Меня зовут Екатерина Лукьянова, я - автор блога о польском языке ProPolski.com и сайта о Польше insidePL.com. Родилась и выросла в Украине, на данный момент проживаю в Польше. Свободное от основной работы время всецело посвящаю ProPolski.com и insidePL.com.

Добавить комментарий

К началу статьи