Алфавіт польської мови для початківців

• About
• Latest Posts

Катерина Лук'янова

Добрий день. Мене звуть Катерина Лук'янова, я – автор блогу про польську мову ProPolski.com та сайту про Польщу insidePL.com. Живу у Польщі. Вільний від основної роботи час присвячую ProPolski.com і insidePL.com.

Latest posts by Катерина Лук'янова (see all)

• Аудіовистави польською мовою / Музичні казки - 13 Грудня 2024
• Дієслова-пастки у польській мові - 2 Грудня 2024
• Свен Нордквіст “Різдво у Петсона” польською мовою, читання - 1 Грудня 2024

Останнє оновлення 7 Листопада 2024

Мені здається чи всі мови слід починати вивчати з алфавіту? Звичайно, можна просто на слух повторювати фрази й слова за носіями, але для цього точно потрібне середовище та більше часу. Я пропоную швидший спосіб, який не обов’язково потребує середовища — алфавіт польської мови для початківців, навіть з транскрипцією!

Читайте також: Читати польською мовою? Завиграшки!

Матеріалу в мережі про польський алфавіт для початківців — величезна кількість, це, напевно, найкраще описана і розказана тема. Але практично у кожному поясненні мені завжди чогось не вистачало. Тож сьогодні час для алфавіту в поясненні ProPolski. Я спробую розказати все, що знаю 🙂

Алфавіт польської мови

Польський алфавіт має 32 літери:: a, ą, b, с, ć, d, е, ę, f, g, h, i, j, k, l, ł, m, n, ń, o, ó, p, r, s, ś, t, u, w, y, z, ź, ż. А також деякі буквосполучення: sz, cz, rz, ch, dz, dż, dź.

У польському алфавіті немає літер Q, V і X, але це не означає, що ви їх не зустрінете. Вони можуть траплятися в словах іноземного (не польського) походження, найчастіше — у власних назвах. Наприклад, V часто трапляється у наших іменах та прізвищах в закордонних паспортах. Або у запозичених словах, таких як taxi (це розмовна форма польського taksówka), video (існує і wideo, обидві форми правильні), quiz тощо.

Щодо транскрипції: я додаю її дуже рідко. Все тому, що в польській мові – дуже легкі правила читання. Бачу «а» — читаю [а]. Бачу «о» — читаю [о]. Як в українській! Є, щоправда, певні спрощення звуків, але більшість з них нам зрозуміла — наприклад, коли глухий приголосний оглушує наступний за ним дзвінкий. Заради таких спрощень можна трішки покористатися транскрипціями, але тільки трішки, бо це дуже швидко стає зрозумілим.

Якщо ви вивчаєте польську з точки зору філології — моє пояснення вам може не сподобатися, бо дійсно існують нюанси спрощення та викривлення звуків залежно від багатьох факторів. Але для нефілологів ними поки можна знехтувати.

Починаємо з загальної спрощеної таблиці з приблизною транскрипцією, всі коментарі — після неї.

Алфавіт польської мови для початківців, з транскрипцією

Червоним зазначено наголошений склад.

І аудіо від творців підручника Krok po Kroku:

До алфавіту маю дуже багато коментарів, тому все за пунктами з заголовками, щоб вам було простіше орієнтуватися.

Транскрипція до польського алфавіту (пояснення)

Я спеціально написала, що транскрипція приблизна, бо так воно і є. Те ж саме [чь] — це не наше чь, або ą ę взагалі не мають аналогів. Але більшість букв все ж мають «слов’янську» вимову, а отже, дуже схожі або практично ідентичні українським звукам.

Літері Ł я додала дві транскрипції – [ў] та [w англійське]. Літера Ў у чистому вигляді є в білоруській абетці. А сам звук є і в українській мові — це той самий, що отримує літера “в“, що стоїть перед приголосним звуком і після голосного в кінці слова (кров – [кроў], любов – [любоў], вовк – [воўк], вгору – [ўгору]). Мені більш близька англійська [w]. Тільки вимовляти її потрібно правильно! (Watson — не Ватсон, а Уотсон! 🙂) Але з часом я вже звикла і до [ў], і тепер використовую саме її, якщо десь все ж роблю транскрипцію. Тому в таблиці вище — саме з нею.

Більш детальне пояснення Ł (з аудіо та прикладами вправ) ви знайдете у Нульовому уроці А1 польської мови.

Навіщо потрібні назви польських літер

А вони потрібні, повірте.

Приходите ви do przychodni (в поліклініку). А там вас зустрічає дуже амбітна панянка, яка впевнена, що ваше ім’я та прізвище вона напише без підглядання у ваш документ. І починається: Катарина? Катирина? Скажіть по літерах! Або, наприклад, точно потрібно знати назву літери V — [фау], адже у нас її повно в транслітерації наших імен і прізвищ. Lukianova, хоча б. Я на пальцях однієї руки можу перерахувати поляків, які правильно списали моє прізвище з документів. У більшості випадків вони пишуть Lukianowa. І я знаю, що маю за цим стежити і вчасно крикнути: «Przez V!» — [пшез фау!]

Окрім імені та прізвища, назви літер можуть вам знадобитися, коли йдеться про корпуси університету (а, бе, це, де, еф, ґє), про номер маршруту (автобуси N (“ен”), K (“ка”)), коли просто щось комусь доведеться диктувати (бувають різні ситуації).

Якщо не переконала, то точно навчіться говорити по буквах хоча б ваше ім’я та прізвище. Про всяк випадок.

Навіщо у деяких літер польського алфавіту кілька назв

Деяким літерам додала кілька назв. Це теж було мотивовано поляками.

Ви помітили, що в польському алфавіті два звуки [у]? Їх потрібно якось розрізняти, коли йдеться про ту чи іншу літеру (u або ó). Можна говорити [у] та [о кресковане], а можна — як часто кажуть поляки — [у отварте] та [у замкнєнте], тобто, відкрите та закрите [у]. Як на мене, це логічніше й простіше.

Ці назви літер варто відзначити

А саме — літера w називається /ву/, а це означає, якщо ви хочете вимовити адресу сайту, наприклад, www.google.com, потрібно буде, так-так, вимовляти /вувуву/.google.com. А ось із вай-фай так не працює — польською wi-fi читається /ві-фі/.

j — це /йот/, забудьте про /джей/ взагалі. Так само й з g — /ґє/. І з y — /ігрек/.

Потрібно знати назви літер 🙂

Велика та маленька літери польського алфавіту

Усі літери, окрім ą, ę, ń, можуть вам знадобитися і в своєму великому вигляді. А з ą, ę, ń не починається жодне слово.

Наголос

Виділений червоним. І про нього я більше згадувати тут не буду, бо вже написала цілу статтю про наголос у польській мові.

Продовжую розбирати алфавіт польської мови

• Частину літер, як ви вже встигли помітити, і вчити нема чого. Варто тільки викинути кудись англійську — і рибка в сітці. Я маю на увазі такі літери, як: a, b, d*, e*, f, k, m, n, o, r*, s*, t*, u, z*. Читаємо їх «в лоб», без акценту.
• *Z читається як [з], а s як [с], якщо після них немає i;
• якщо після d, t, r стоїть i, вони не будуть читатися м’яко (а будуть як dj, tj, rj).
• пам’ятайте також, що польська e — це завжди [е], якщо перед нею немає літери i.

• Інші теж можна майже не вчити, а тільки запам’ятати пару тонкощів: c — завжди [ц]*, g — [ґ] (як в “ґанок”), h (та ch заодно) — [х], j — [й].
• *c читається як [ц], якщо після неї немає i.

• А ще w — [в], y — [и], u та ó — [у]. Тут питання звички. Потрібно звикнути до такого вигляду вже знайомих нашому вуху звуків.

L, Ł

Щодо літер L та Ł:

• L — середнє між м’якою [ль] і звичайною [л]. Кінчик язика впирається у верхні ясна, повітря вільно проходить по боках язика. Середня частина язика не наближається до піднебіння. Головне тут — не говорити цю букву як тверде [л]. Якщо дуже не виходить, кажіть м’яке [ль] — lampa [лямпа], lektor [лєктор], tylko [тилько], sklep [склєп]. Але я все ж сподіваюся, що ви впораєтеся з механікою вимови цієї букви.
  • Потренуйтесь у вимові польської L за -> посиланням.
• Ł — це не Л; і не В. Той, хто вміє правильно вимовляти англійський звук [w], може сміливо робити це у польській замість Ł. Хто знає білоруську або правильну українську — тому звук [ў]. Хто ні англійської, ні ў не знає — механізм вимови літери не задіює ні зубів, ні язика, ні піднебіння. Губи в «твердо-м’яку трубочку» як при [у] + звук. Язик не бере участі, не торкається піднебіння! Зуби не б’ють об губи (щоб випадково не з’їхати в [в/ф].
  • Подивіться це відео про букви ł l, там багато прикладів.
  • Потренуйтесь у вимові польської Ł за -> посиланням.

Літера i

Літера i це, звісно, [і]. Але не тільки.

Звуком [і] вона залишається у всіх випадках, коли після неї або стоїть приголосний, або коли вона сама знаходиться на початку чи наприкінці слова: igła [ігўа], nogi [ногі], plik [плік].

А якщо після i стоїть голосний, то вона стає чимось на кшталт нашого м’якого знака, тільки не короткого, а довгого, такого собі пом’якшувального елемента. І, як і наш м’який знак, у такій ситуації ми цю i не вимовляємо.

Якщо ви початківець, то можна нехтувати нюансами й для початку читати так, ніби i пом’якшує попередній приголосний, але сама не читається: piosenka [пьосенка], wiatr [вятр], biały [бяўи], wiadro [вядро], pióro [пюро].

А якщо ви вже продовжуєте вивчення, то можна взяти до уваги деякі фонетичні нюанси, а саме — легку вимову [й] у biały [бйaўи]. А ще miasto [мйaсто], fiasko [фйaско], wiadro [вйaдро] та багато інших слів, де i знаходиться після t, d, p, b, m, f, w, l, r, dż, h (ch), cz, sz, ż (rz) і ПЕРЕД ГОЛОСНИМ.

Але з мого досвіду — можна почати просто з м’якого читання, а ця твердість прийде з часом, ви її просто в якийсь момент почнете чути. Але необов’язково слідувати моєму досвіду 🙂 І якщо легко вимовляти не виходить – вимовляйте без того [й], м’яко (щоб не перетворилося, наче читаєте з апострофом).

• Потренуйтесь у вимові польської i.

М’які шиплячі – ź, ś, ć, ść, dź

Стрілочки тут для того, щоб показати «успадкованість».

Прямих відповідників в українській мові у цих літер немає. Що робимо? Пом’якшуємо на межі фола. У тому сенсі, що проговорюємо звук [жь] тим самим місцем, яким би вимовляли звук [зь], тільки при цьому жужимо. І [щь] вимовляємо тим самим положенням рота, що й при [сь], але тільки при цьому шипимо. Виходять такі собі «усміхнені» ź [жь], ś [щь], ć [чь], dź [джь], ну а ść [щьчь] — це зліплені й вимовлені два звуки.

Крім того, якщо вас збентежив цей знак рівності =zi тощо, то — зараз поясню.

Ви прочитали трохи вище про літеру i та її чарівні пом’якшувальні властивості, правда? Вона дійсно пом’якшує все навколо. І букви s, z, c, dz — також. Тільки їх вона буде пом’якшувати з шипінням, так, що «zi» — це такий самий шиплячий м’який звук, як і «ź», тільки довший.

• Потренуйте вимову та артикуляцію м’яких шиплячих польських літер.

Я знаю, що всі люблять таблиці, я теж їх люблю, тож давайте я створю ще одну, таблицю з усіма можливими поєднаннями з голосними цих літер.

Тверді шиплячі – ż, rz, sz, cz, szcz, dż

З твердими складність тільки в cz. Ось що я намудрила з нею в таблиці. В українській мові немає такого звуку. Більш-менш близький звук можна почути в російському слові «лучше» [лутше], але він надто довгий порівняно з cz. Набагато ефективніше зрозуміти звук, звернувшись до білоруської мови, адже в ній цей звук якраз є. Cz — це білоруський звук [ч]. Якщо ви не білорус, то де ж його вам взяти? Можна подивитися ось це відео з конкретно цього моменту про білоруську мову. Або (за пропозицією цього ж відео) вимовити «чик чирик». 🙂 Тобто, польська cz — це дуже тверда [ч].

Потренуйте вимову та артикуляцію твердих шиплячих польських літер – sz, ż (rz) та cz, dż.

Хвостато-носові літери ą ę

Я вже встигла написати окрему велику статтю про ą ę, можна і потрібно з нею ознайомитися:

Вимова та правопис ą і ę у польській мові

Важливі нюанси алфавіту польської мови

• Літеросполучення rz не завжди читається як [ж]. А саме — після літер k, p, t, ch («капітохи») — літеросполучення rz читається як [ш]. Це, насправді, логічно: букви k, p, t, ch — глухі, і вони «приглушують» слідом розташований дзвінкий звук. І виходять поляки «пшеками» (не називайте їх так)…. А все тому, що дуже вже багато префіксів prze- і przy- у польській мові.
• Таке ж оглушення є і у літери w після глухих приголосних, w починає звучати як [ф]. Я вже навчилася чути це (як у поляків виходить kwiecień [кфєчень], але сама я його найчастіше вимовляю як звичайне [в]. Мабуть, тому, що я вмію вимовляти [в] після глухих приголосних, а у поляків в українській виходить одна суцільна [кфартира], [тфорок], [кфаліфікація] і т.д.
• У польських словах rz, sz, cz не можуть вживатися з «i», тільки з «y», тому що з “i” у цих звуків не буде твердості (яка бути повинна). Тобто, якщо чуємо твердий звук — то це будуть rzy, szy, czy, якщо чуємо м’який — то тоді вже zi, si, ci.
• Така ж історія і з L / Ł — перша тільки з «i», друга з «y» — li, ły, не буває ly, łi.
• Після літер K / G у незапозичених словах завжди пишеться (ну й відповідно, вимовляється) літера «i» (не «y»).

Корисні посилання про польський алфавіт: Урок з курсу ProPolski про звуки, літери, вимову.

Відеоконтент про польський алфавіт для початківців

Якщо комусь стаття — це нудно, то завжди можна все закріпити за допомогою численних відео на Ютубі, яких із кожним місяцем стає все більше. Залишаю мої улюблені.

• Це відео про польську вимову — перший у моєму житті відеоприклад польської вимови (серйозно, з нього все починалося):

• Одне з найпопулярніших відео на Ютубі для англомовної аудиторії про алфавіт польської мови:

Мультфільми про польський алфавіт

Якщо вам нудно дивитися всі згадані вище відео — завжди є можливість звернутися до дитячого контенту. Він дуже часто знімається набагато якісніше, ніж дорослий. Мультфільми, які я рекомендую до перегляду:

• Lulek.tv — чудовий проєкт, і про алфавіт вони зняли чудовий ролик. Так, там не тільки алфавіт польської мови, тож одразу ж можете починати вчити нову лексику:

• Той самий виробник, тільки з музикою і швидше:

• Дракон Еджо теж дуже популярний, мультфільми пізнавальні й якісні, тут суто алфавіт польської мови:

Що робити після того, як вже вивчили алфавіт польської мови

Переходити до наголосу, а потім і до активного читання. У цьому вам точно допоможе вже готова стаття про те, як «зачитати» польською мовою. Там знайдете, що читати, як читати, навіщо читати… І переходьте до якогось із підручників — Хурре чи Крок по Кроку, якщо вчитеся самостійно. Або — у мене з деякого часу з’явилася чарівна пігулка! Читайте: «Пігулка»: хочу швидко вивчити польську мову вдома, з нуля!

А якщо все ця стаття нічому вас не навчила, махніть рукою — і візьміть пару уроків з репетитором. Не курс, достатньо кількох уроків. Бажаю вам успіхів!

Ваша Катерина Лук’янова, автор блогу про польську мову ProPolski.com, Testy.ProPolski, Kursy.ProPolski.com та сайту insidePL.com

Якщо матеріал був цікавий та корисний, я буду рада підтримці моїх проектів 🙂

Як ще підтримати блог ProPolski